Волонтирівський район — адміністративно-територіальна одиниця Молдавської РСР, що існувала з 11 листопада 1940 до 9 січня 1956 року.
Історія Первісно Волонтирівська волость (неофіційна назва з 7.08.1940; волосна (1938–1940), (до 1938) — ) в складі жудеця Четатя-Албе відійшла до Аккерманської області УРСР.Обзорная карта РККА Восточной Европы, 1940 Немецкая карта дорог Украины (по состоянию на 1940) З 4.11.1940 волость ліквідовано (точніше волосний виконком), частина території волості передана до складу МРСР.Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 ноября 1940 года «Об установлении границы между Украинской Советской Социалистической Республикой и Молдавской Советской Социалистической Республикой»
Як і більшість районів Молдавської РСР, утворений 11 листопада 1940 року, центр — село Волінтір. До 16 жовтня 1949 року перебував у складі Бендерського повіту, після скасування повітового поділу перейшов у безпосереднє республіканське підпорядкування.
З 31 січня 1952 року і до 15 червня 1953 року район входив до складу Тираспольської округи, після скасування окружного поділу знову перейшов у безпосереднє республіканське підпорядкування.
24 лютого 1956 року Волонтирівський район був ліквідований, його територія передана до складу Каушанського району.Ведомости Верховного Совета СССР . – 1956. – № 6 (848). — 30 марта. – с. 176 Пізніше практично вся територія колишнього Волонтирівського району стала частиною нового Суворовського району.
Адміністративний поділ Станом на 1 січня 1955 року Волонтирівський район складався з 8 сільрад: Брезойської, Волонтирівської, Копчацької, Нижнємарьянівської, Саїцької, Семенівської, Степановської та Стурдзенської.Молдавская ССР Административно-территориальное деление / М. И. Макулец — Кишинёв: Государственное издательство Молдавии, 1955. — 144 с.
Примітки
Джерела Административно-территориальное деление Молдавской ССР (справочники 1955, 1961, 1968, 1974, 1988)
Див. також Волонтерівська волость