Анатолій Олександрович Білий () (справжнє прізвище — Вайсман ; нар. 1 серпня 1972, Брацлав, Немирівський район, Вінницька область, Українська РСР) — російський актор театру, кіно, озвучування та дубляжу, сценарист і продюсер. Заслужений артист Російської Федерації (2006).

Виступив проти військового вторгнення Росії в Україну. В липні 2022 року звільнився з Московського Художнього театру і виїхав з РосіїАнатолий Белый уволился из МХТ и уехал из страны.

Біографія Анатолій Білий народився у Брацлаві 1 серпня 1972 року. Псевдонім «Білий» — це переклад прізвища з німецької на російську мову. Нерідко в титрах вказується під прізвищем Вайсман. Закінчивши в 1989 році школу, вступив до Куйбишевського авіаційного інституту ім. С. П. Корольова (нині Самарський національний дослідницький університет імені академіка С. П. Корольова), де навчався за фахом «електронно-обчислювальні машини, системи, комплекси та мережі». Паралельно з навчанням в інституті захоплювався грою на гітарі, брав участь в КВК, грав у народному молодіжному театрі.

Беручи активну участь в народному молодіжному театрі, зрозумів, що спеціальність, на яку він вчиться, — «не його». Таким чином, Анатолій Білий вирішив поїхати до Москви і там вступив до театрального училища ім. М. С. Щепкіна (майстерня Миколи Афоніна), яке закінчив у 1995 році. Згодом проходив строкову військову службу в Театрі Російської армії.

З 1998 року — актор Московського академічного музичного театру ім. К. С. Станіславського, з 2003 року — актор Московського Художнього театру ім. А. П. Чехова.

25 вересня 2015 року А. Білий відкривав театралізовані онлайн-читання творів А. П. Чехова «Чехов живий».

Анатолій з дитинства захоплюється спортом. Він — майстер спорту з акробатики і має навички з фехтування.

У 2013 році Білий взяв участь як актор у фільмі-катастрофі «Метро».

У 2021 році Білий зіграв в апокаліптичній драмі «КАРАнтин» фінської режисерки Діани Рінґо, а в 2022 році — у фантастичній стрічці «Мира» Дмитра Кисельова.

У 2024 році Білий здійснив російськомовне озвучення документального фільму Стівена Спілберга «Освенцим».

У липні 2022 року покинув Росію та іммігрував до Ізраїлю. Відтоді жив у Нетанії та працював у театрі «Гешер». У 2025 році зіграв державного обвинувача Андрія Вишинського у копродукційному європейському фільмі Сергія Лозниці «Два прокурори».

Родина

Перша дружина (1995—2006): Марина Голуб — актриса і телеведуча. Шлюб бездітний. Друга дружина (з 2006): Інесса Москвичова — дизайнер; у неї є від першого шлюбу дочка Катерина (нар.1998). Шлюб з А. Білим зареєстровано 1 червня 2013 року. Діти від другого шлюбу: син — Максим (нар. 19.06.2007), дочка — Вікторія (нар. 29.06.2010).

Творчість

Театральні роботи

«Ромео і Джульєтта» Шекспіра. Режисер: Роберт Стуруа, продюсерський центр «Новий глобус» — Меркуціо «Мата Харі». Режисер: Ольга Суботіна, «Стрєлков театр» спільно з Театром «А Парте» — Андрій «Зозуля», антреприза П. Гладіліна «Полонені духи». Режисер: Володимир Агеєв — Андрій Білий «Обломoff». Режисер: Михайло Угаров — Штольц «Москва — відкрите місто» — мініспектакль «Сет-2». Режисер: Ольга Суботіна «Відверті полароїдні знімки». Режисер: Кирило Серебренніков — Віктор "А, це інша ". Режисер: Ольга Суботіна — Герд «Трансфер». Режисер: Михайло Угаров — Олексій «Біла гвардія» М. О. Булгакова. Режисер Сергій Женовач — Шервінський «Король Лір». Режисер: Тадасі Судзукі — Лір «Примадонни» Режисер: Євген Писарєв — пастор Дункан «Людина-подушка» Мартін Макдона. Режисер: Кирило Серебренніков — Катуріан «Зображуючи жертву» — спектакль за однойменною п'єсою Братів Преснякових — кілька ролей. Режисер: Кирило Серебренніков. «Чайка» А. П. Чехова. Режисер: Олег Єфремов, версія 2001 року — режисер Н. Скорик — Тригорин. «Розенкранц і Гільденстерн мертві» Тома Стоппарда. Режисер: Павло Сафронов, «Інший театр» — Гільденстерн «Обрив» за І. Гончаровим — режисер Адольф Шапіро — Райський «Дуель» за А. П. Чеховим — режисер А. Яковлєв — Лаєвський «Тероризм» — режисер Кирило Серебренніков — кілька ролей «Лихо з розуму» — режисер О. Меньшиков — Загорецький «Дванадцята ніч», «Приборкання норовливої» — режисер Володимир Мірзоєв — Себастьян, Люченціо «Майстер і Маргарита» за однойменним твором М. О. Булгакова — режисер Янош Сас — Майстер «Околоноля» (рос.) — режисер Кирило Серебренніков — Єгор

Фільмографія

Акторські роботи 1996 — Королі російського розшуку (телесеріал) 1999 — Мама — сутенер 2001 — Ідеальна пара (телесеріал) 2001 — Звичайні дні — Ларік 2001 — Хазяїн імперії (телесеріал) — Олег 2002 — Бригада — помічник Ігоря Введенського 2002 — Щоденник вбивці — Ілля 2003 — Спас під березами — бізнесмен Лисий 2003 — Смак вбивства 2003 — Наречена поштою / Mail Order Bride (Італія-США-РФ) — танцівник 2003 — Злодії та проститутки. Приз — політ у космос — охоронець Васі Сталіна 2004 — Мана (телесеріал) — слідчий Соболь 2005 — Талісман кохання (телесеріал) — Олександр Уваров 2005 — Той, що примножує печаль (телесеріал) — Олександр Серебровський 2006 — Вовкодав з роду Сірих Псів — Вінітар 2006 — Кінофестиваль (фільм) — Пашка Жук 2006 — Жесть (фільм) — Олександр 2006 — Сьомий день (фільм) — Микола 2007 — Давай пограємо — лікар Аполон Карлович 2007 — На шляху до серця (телесеріал) — Олексій Ковальов, кардіохірург 2007 — Ніколи не забуду тебе — Володимир Волін 2007 — Параграф 78 — Спам 2007 — Ярік (фільм) — Борис 2008 — Господа офицеры: Спасти императора (рос.) — комісар Бейтікс 2008 — Застава Жиліна — Терейкін, старший лейтенант, начальник застави 2008 — Помста: Зворотній бік кохання — Андрій Житков 2008 — Ніхто, крім нас — однокурсник Євгенія Левашова 2008 — Парі (фільм) — Ігор 2008 — Найкраща (телесеріал) — Андрій Сорін 2008 — Північний вітер (телесеріал) — Всеволод Гринько 2008 — Тихе сімейне життя — Гліб 2008 — Бережи мене, дощ — Євгеній Стєклов 2008 — Ехо з минулого (фільм) — Віктор Жуков 2009 — Брати Карамазови (телесеріал) — Іван Карамазов 2009 — Одна сім'я (телесеріал) — Жуков, директор дитячого будинку 2009 — Бажання (фільм) — Віктор, архітектор 2009 — Слідами Фенікса (телесеріал) — Олексій 2009 — Фонограма пристрасті — Косбуцький 2010 — Багряний колір снігопаду — Костянтин Герстель 2010 — Зона турбулентності 2010 — У стилі Jazz — актор 2010 — Сорок третій номер — Андрій Голота 2010 — Приватний розшук полковника у відставці — Денис Конишев 2010 — Хто я? (фільм) — слідчий 2011 — Фурцева (телесеріал) — Микита Всеволожський 2011 — Про що ще говорять чоловіки — Валерій, співробітник ФСБ 2011 — Пандора (телесеріал) — Андрій Вітяєв 2011 — Долина троянд (фільм) — Нуно 2012 — 1812: Уланська балада — Кікнадзе 2012 — Серпень. Восьме — Олексій, радник президента 2012 — Сталевий метелик — Григорій Ханін, опер 2012 — Довгонога і ненаглядний — Микола Ердман 2013 — Метро (фільм) — Влад Константинов 2013 — Вангелія (телесеріал) — Олексій Незнамов, радянський розвідник, лікар-гіпнотизер 2013 — Шлюб за заповітом 3. Танці на вугіллі — Ілля Ковальов 2013 — Я тебе ніколи не забуду (телефільм) — Сергій, водій 2013 — Обіймаючи небо — Іван Котов (дорослий) 2013 — Марафон (фільм) — Станіслав, ватерполіст 2013 — Міські шпіони (телесеріал) — Андрій Шпагін 2014 — Шагал — Малевич — Казимир Малевич 2014 — Купрін (телесеріал) — чоловік Віри 2015 — А зорі тут тихі… (фільм) — товариш «Третій», майор 2015 — Орлова та Александров — Григорій Александров 2015 — Бармен (фільм) — бармен 2015 — Війна статей — Костянтин 2015 — Сніг і попіл — Зіновій Борисович Вельямінов, полковник 2015 — Спадкоємці (фільм) — Герман Борисович Звонаревський, політолог 2015 — Терміново вийду заміж (фільм) — Микола 2015 — SOS, Дід Мороз, або Все здійсниться! — Микола Андрійович Орлов, директор «Авторадіо» 2016 — Чисте мистецтво — слідчий 2016 — Заплющ очі — батько Фоки 2016 — Стіна (телесеріал) — король Сигизмунд III 2016 — Метелик (фільм) — Серж 2016 — Я кохати тебе буду, можна? — Вадим 2017 — Вибухова хвиля (фільм) — Денис Брунов 2017 — Оптимісти — Черних 2017 — Дім порцеляни (телесеріал) — Валерій Лужин, генерал КГБ 2017 — Переплутані — Борис Морозов 2017 — Садове кільце (телесеріал) — Андрій 2017 — Портрет другої дружини (телесеріал) — Юрій Ратников 2018 — День до — батько Мишка і Насті 2018 — Ворона (телесеріал) — майор Сергій Кабанов, слідчий 2019 — Вокально-кримінальный ансамбль — Аркадій Семенович Золотаревський, співак, зірка радянської естради 2019 — Колл-центр (телесеріал) — Ігор Маркович Зуєв, підполковник ФСБ, біологічний батько Каті 2021 — КАРАнтин — Фелікс 2022 — Мира — Арабов 2025 — Два прокурори — Андрій Вишинський, державний обвинувач

Озвучування та дубляж

2001 — Мексиканець — Джеррі Велбах (роль Бреда Пітта) 2001 — Хардбол — Конор О'Ніл 2001 — Зразковий самець — Хансел 2002 — 40 днів і 40 ночей — Чіс 2002 — В чужому ряду — Фінч 2002 — Ідентифікація Борна — професор /спеціаліст #2 2002 — К-19 — Куришев 2002 — 8 миля — Девід Ф'ючер Портер 2002 — Володар перснів: Дві вежі — Еомер 2003 — Подвійний форсаж — Тедж 2003 — Халк — Брюс Беннер 2003 — У пастці часу — Френк Гордон 2003 — Любов за правилами і без — лікар Джуліан Мерсер 2004 — Остаточний монтаж (фільм) — Флетчер 2004 — Забираючи життя — Пекетт 2004 — Троя — Гектор 2004 — Шрек 2 — принц Чамінг 2004 — Дванадцать друзів Оушена — Франсуа Тулур / нічний лис 2005 — Перекладачка (фільм) — Тобін Келлер 2006 — Не впійманий — не злодій (фільм) — Далтон Рассел 2006 — Князь Володимир (мультфільм) — Ярополк 2006 — Поліція Маямі: Відділ моралі — Монтойя 2007 — Тринадцять друзів Оушена — Франсуа Тулур 2007 — Шрек 3 — принц Чамінг 2007 — Війна і мир (телесеріал, 2007) — Долохов 2007 — P. S. Я люблю тебе (фільм, 2007) — Деніел Коннеллі 2008 — Замерзла з Маямі — Тед Мітчелл 2009 — Приколісти — Кларк 2009 — Атака Кобри — 2010 — Турист (фільм) — інспектор Джон Ейксон 2010 — Король говорить! — Король Едуард VIII 2011 — Ханна. Досконала зброя — Ерік Геллер 2013 — Форсаж 6 — Оуен Шоу (Люк Еванс) 2013 — Джобс: Імперія спокуси — Майк Марккула 2013 — Ромео і Джульєтта — синьор Капулетті 2013 — Майстер тай-цзи — Донака Марк 2013 — 47 Ронін — Кай (Кіану Рівз) 2014 — Дракула — князь Влад Дракула (Люк Еванс) 2017 — Святковий переполох — Джеймс (Жиль Леллуш) 2017 — Ведмеді Камчатки. Початок життя — закадровий голос 2024 — Освенцім — закадровий голос

Нагороди та призи

2001 — Театральна премія «Комсомольської правди» за роль Штольца в спектаклі «Обломоff». 2002 — Лауреат театральної премії «Чайка» у номінації «Деякі люблять гарячіше» за роль у виставі «Відверті полароїдні знімки», спільно з Євгеном Писарєвим. 2003 — Лауреат театральної премії «Чайка» у номінаціях «Маска Зорро» за кращу чоловічу роль і «Синхронне плавання», спільно зі своїми партнерами по спектаклю за спектакль «Полонені духи». 2006 — «Заслужений артист Російської Федерації». 2007 — Лауреат театральної премії «Чайка» у номінаціях «Маска Зорро» (краща драматична роль) і «Синхронне плавання», спільно зі своїми партнерами по спектаклю за спектакль «Людина-подушка». 2008 — Лауреат премії Благодійного фонду Олега Табакова разом з іншими творцями вистави «Людина-подушка» МХТ ім. А. П. Чехова, режисер Кирило Серебренніков, художник Микола Симонов, акторський ансамбль: Анатолій Білий, Олексій Кравченко, Сергій Сосновський, Юрій Чурсін) «За здатність відкривати нові можливості акторського мистецтва в пізнанні химерних вигинів людської психіки».

Примітки

Посилання

Офіційний сайт актора Неофіційний сайт, присвячений актору Про актора на сайті Руськин Про Анатолія Білого на сайті persona.rin.ru Про актора на офіційному сайті МХТ ім. А. П. Чехова Про актора на сайті afisha.ru Фільмографія на сайті kino.br.by Інтерв'ю на сайті «Хайвей»