Зіннят Ібетович (Ібятович) Муратов (, село Новокалмашево Уфимської губернії, тепер Чекмагушівського район​у Башкортостану, Російська Федерація — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Татарського обкому КПРС. Член ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань.

Життєпис Народився 27 грудня 1905 (9 січня 1906) року в селянській родині. У 1920—1926 роках — ремонтний робітник, вантажник на Томській залізниці. У 1927 році закінчив робітничий факультет в місті Казані.

У 1927—1930 роках — студент Ленінградського політехнічного інституту.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930—1933 роках — викладач Ленінградського інституту інженерів водного транспорту, слухач Інституту червоної професури.

У 1933—1935 роках — секретар партійного комітету, начальник сектора Політичного управління (відділу) Омської залізниці.

У 1935—1941 роках — директор Центральних партійних курсів політичних працівників залізничного транспорту.

У 1942—1943 роках — відповідальний контролер Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б); уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП (б) по Кіровській області.

У 1943—1944 роках — 3-й секретар Татарського обласного комітету ВКП(б). У 1944 році — 2-й секретар Татарського обласного комітету ВКП(б).

28 грудня 1944 — 6 червня 1957 року — 1-й секретар Татарського обласного комітету ВКП(б)—КПРС.

У червні 1957 — 1960 року — інспектор ЦК КПРС.

З 1960 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 31 травня 1988 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.

Нагороди і звання три ордени Леніна (24.07.1945, 24.06.1950, 31.12.1955) орден Жовтневої Революції (30.12.1975) орден Дружби народів (26.12.1985) орден «Знак Пошани» (8.01.1966) медалі

Примітки

Джерела Муратов Зиннят Ибетович