Би́тва при Мета́врі — ключова битва між римлянами і карфагенцями, що відбулася 23 червня 207 року до н. е. біля річки Метауро в Північній Італії в ході Другої Пунічної війни.
Перемога очоленої Гаєм Клавдієм Нероном, Марком Лівієм Салінатором і Луцієм Порцієм Ліцином римської армії карфагенських сил під проводом Ганнібалового брата Гасдрубала Барки означала втрату надії Ганнібала на допомогу іспанського війська у війні з Римом. Консули Гай Лівій і Клавдій Нерон завдали Гасдрубалу досконалої поразки, що сам карфагенський полководець поліг у цій битві.
Передумови Втративши підтримку південних міст Італії з падінням Капуї у 211 році до н. е., Ганнібал опинився у досить скрутному становищі. Зрозумівши, що не варто чекати допомоги від Карфагена, Ганнібал просить свого брата Гасдрубала Барку провести іспанські війська через Альпи йому на підмогу. Ганнібал вірив, що об'єднані його й іспанська армії Гасдрубала зможуть успішно атакувати Рим й здобути перемогу у Другій Пунічній війніAlfred Thayer Mahan. The Influence of Sea Power Upon History, 1660−1783. — Бостон, 1890. — С. 26.:
Коли армію римлян очолив Публій Корнелій Сципіон, військо Гасдрубала в Іспанії почали спіткати поразки. Незважаючи на програш карфагенських військ в Іберії, Гасдрубал з 10,000 воїнамиSpencer Tucker. Battles that Changed History: An Encyclopedia of World Conflict. — ABC-CLIO, 2011. — С. 56-57. зміг прорватися до Італії. Спроба Сципіона затримати молодшого Барку не вдалася, і Гасдрубал за 2 місяці перебрався через північно-західну частину Піренеїв та Альпійські гори на допомогу брату.
Гасдрубал Барка швидко поновив армію завдяки найманому війську, що складалося з кельтіберівАппиан Александрийский. Римская история. Кн.7. — СПБ., 1996. — С. 60., і вже взимку 208 р. до н. е. пробрався в Галлію. Перехід через галльскі землі відбувся без перешкод, оскільки за одинадцятиріччя від початку війни галли вспіли почати боятися й поважати карфагенян. Більш того, войовничі галли та альпійські жителі навіть поповнили ряди армії ГасдрубалаТит Ливий. Война с Ганибалом. — М.: ТСОО «Ниппур», 1993. — С. 293.. Боєздатних карфагенців доповнив також десяток добре навчених і тренованих бойових слонів.
Дочекавшись весни 207 року до н. е., Гасдрубал на чолі поновленого війська вирушив у похід через Альпійські гори до Північної Італії, аби там з'єднатися з Ганнібалом. Римляни понад усе боялися з'єднання братів Барків, колонії та союзники Рима ледве витримували воєнну напругу. Новообраний консул Клавдій Нерон з 40,000 військом переслідував Ганнібала у Бруттії, тоді як його колега Марк Лівій був відправлений назустріч Гасдрубалу.
Початок битви Гасдрубал, знаходячись за 200 миль від Ганнібала, надіслав брату листа шістьма гінцями — двома нумідійцями і чотирама галлами. В результаті гінці, що змушені були долати широку смугу ворожої території, на шляху до Апулії біля Тарента потрапили в руки Клавдія Нерона, що очолював південну армію римлянТит Ливий. Война с Ганибалом. — М.: ТСОО «Ниппур», 1993. — С. 297.. У листі були зазначені важливі деталі: молодший Барка повідомляв кількість військ, їхнє місцезнаходження та план походу. Оскільки послання не було написане зашифрованим кодом, з листа римський командувач дізнався маршрут, яким планував йти Гасдрубал:
Клавдій Нерон не міг допустити об'єднання армій двох братів, тому поспішив на зустріч з північною армією, аби змусити Гасдрубала прийняти бій. Вже за 7 днів бійці Нерона майже безперервно пройшли шлях в 400 км та добралися до табору Салінатора, що розміщувався всього в п'ятистах кроках від місця розташування ГасдрубалаНерсесов Яков Николаевич. Великий Ганнибал. «Враг у ворот!» — М., 2014. — С. 299—304..
Вночі Нерон поводився дуже обережно і розмістив своїх людей в палатках табору Салінатора, щоб не привертати увагу до збільшення проримських сил. А вже зранку розвідка Гасдрубала помітила, що в таборі консула пролунали відразу дві труби, що вказувало на наявність другого консула з його армієюТит Ливий. Война с Ганибалом. — М.: ТСОО «Ниппур», 1993. — С. 301—302.. Головнокомандуючий Карфагена зрозумів, що сили супротивника значно більші, тому наказав воїнам не вступати в бій.
Гасдрубал вирішив відступати зі своєї позиції. Відступ можна пояснити занепадом духу воєначальника, оскільки присутність Клавдія Нерона в таборі біля міста Сени ГалльскоїТит Ливий. Война с Ганибалом. — М.: ТСОО «Ниппур», 1993. — С. 300. (сучасна Сенігаллія) разом з Марком Лівієм і Порцієм Ліцином більш за все означала те, що армія Ганнібала зазнала поразки, а сам його брат міг бути вбитий у бою (насправді ж Ганнібал не вступав у конфронтацію з римлянами, чекаючи на військову допомогу брата)Тит Ливий. Война с Ганибалом. — М.: ТСОО «Ниппур», 1993. — С. 302.. Отже, думаючи, що він залишився один проти переважаючих сил Риму, Гасдрубал відступив до річки Метавр. Переправлення через річку виявилося складним, Барка збився зі шляху в незнайомій йому місцевості і втратив день, за який його встигла наздогнати римська кіннота, що добре знала тамтешню місцевість. Кіннота затримала армію Гасдрубала на Метаврі до прибуття римської піхоти, і тепер він вже не міг уникнути бою.
Сили обох армій Армія римлян налічувала 37-40 тисяч воїнів. Відомо, що напередодні битви Сципіон відправив 11,000 воїнів як підкріплення з Іспанії морем для боротьби з карфагенським полководцемAlfred Thayer Mahan. The Influence of Sea Power Upon History, 1660−1783. — Бостон, 1890. — С. 27.. У 207 р. в Італію для битви при Метаврі був направлений варварський загін з 9000 воїнів у складі іспанців, нумідійців та галлівJ. J. Van Nostrand. The Reaction of Spain upon Rome. — The Johns Hopkins University Press, 1918. — С. 3.. Клавдій Нерон залишає заслін проти Ганнібала в Апулії, а сам з 7000 кращих воїнів (6 тисяч легіонерів і 1 тисяча кінноти)Тит Ливий. Война с Ганибалом. — М.: ТСОО «Ниппур», 1993. — С. 298. вирушає до річки Метавр для з'єднання з армією Марка Лівія — командувача північної римської армії — та Салінатора. Таким чином, проти армії Гасдрубала Барки виступили об'єднані війська двох консулів Рима.
Армія Карфагена складалася з 30 тисяч воїнів і 10 бойових слонів. Давньоримський історик Аппіан Александрійський розповідає, що Гасдрубал вторгся до Тірренії, ведучи з собою піхотинців, 8000 вершників і 15 слонів. Багато боєздатних чоловіків загинуло у битві під Бекулою, проте Гасдрубал сробував компенсувати втрати найнятими кельтиберійцями та галльськими загонами. Рухаючись в бік Метаври по темряві, на ранок армія виявилася розділеною та в повному розладі.
Римська армія переважала карфагенську чисельно, бойове мистецтво римлян перевершувало сили супротивника.
Хід битви Клавдій Нерон скористався розгубленим станом Гасдрубала та його війська і, всупереч думці командування, наполягав на початку негайної атаки армії Карфагена:
Гасдрубал якнайкраще підготував своїх людей, і дві сили зустрілися 22 червня 207 року до н. е. поблизу річки Метавр.
Армія Гасдрубала вишикувалася за національною ознакою: слабкі та ненадійні союзні галли, що розміщувалися на пагорбі ліворуч, захищеному нерівною місцевістю так, що високі пагорби заважали воювати обом сторонам; в центрі вузьким фронтом перебували найбільш ненадійні кельтіберійці й лігурійці разом з десятьма слонами, а найбільш надійне, іспанське, військо знаходилося на правому крилі. Тіт Лівій описує іспанську кінноту такТит Ливий. Война с Ганибалом. — М.: ТСОО «Ниппур», 1993. — С. 303.:
Полібій же вказує, що Гасдрубал зайняв місце в центрі бойової лінії, позаду слонів, «заздалегідь вирішивши або перемогти в майбутній битві, або впасти мертвим»Полибий. Всеобщая история в 40 книгах. Кн. XI, пер. Ф. Г. Мищенко. — М., 1995. — С. 736.. За іншими даними, бойовими слонами Гасдрубал вирішив командувати особисто. В загальній складності, військова позиція карфагенян була назручною та занадто розтягнутою.
У римській армії центральну атаку здійснювали важкі піхотинці Салінатора, найкраще навченим іберо-африканським частинам протистояли загони легкої піхоти претора Порція (13 тисяч воїнів), тоді як проти галлів виступили відбірні війська Гая Клавдія Нерона з кіннотою. В день битви, відповідно до встановленої послідовності двох консулів, головнокомануючим був Марк Лівій Салінатор.
За 11 років Ганнібалової війни римляни чудово вивчили бойових слонів супротивників, а також те, що при пораненні вони перетворюються на тягар для самих карфагенян. Римляни під проводом Салінатора напали на слонів зі списами, і ті вийшли з-під контролю, почавши топтати своїх і сіяти серед них хаос. Карфагенянам довелося добити бойових слонів, що не були взяті римлянами в полон:
Справи Салінатора та Порція йшли чудово, тоді як Нерону не вдавалося вивести галлів з пагорба. Тоді Клавдій Нерон вчасно зрозумів, що потрібно перекинути свій гарнізон від галлів до інших римських ліній проти правого крила карфагенян — кінноти. Проти галлів він залишив нечисленну кавалерію. Таким чином генерал Нерон, використавши тактику Александра МакедонськогоАльберт Шамилевич Гарипов. ГЕНЕЗИС БЕНЧМАРКИНГА ВО ВРЕМЕННОМ КОНТИНУУМЕ. — Казань, 2007. — С. 1., що полягала в атаці кавалерії з флангів противника, наступив на Ганнібала з тилу. Римська армія прорвала лінію оборони, почавши тіснити іберів спереду і ззаду. Війська Гасдрубала почали зазнавати нищівного розгрому. Ібери, лівійці та лігури були оточені, більшість галлів почала розбігатися.
Армія Гасдрубала кинулася відступати вздовж Метаври, проте воїни були потоплені чи зарізані римлянами. Битва швидко перетворилася на різанину. Теодор Моммзен у «Історії Риму» описує бойові дії на користь римлян так: «Насилу здобута і дуже кровопролитна повна перемога»Теодор Моммзен. История Рима. Кн.3. — СПб.; «НАУКА», «ЮВЕНТА», 1997. — С. 511..
У битві при Метаврі поліг і сам Гасдрубал Барка. Розуміючи неминучість поразки і ймовірну гибель свого брата в Апулії, який не дочекався підмоги, Гасдрубал з мечем на коні відчайдушно ринув у середину римської лінії, де знайшов почесну смерть воїна. Так помер «гідний син великого Гамількара і брат великого Ганнібала».
Підсумки й наслідки битви Карфагенський табір римляни взяли штурмом. За Полібієм, було вбито 10 000 карфагенян, включно з кельтами, а 5400 захоплено в полонПолибий. Всеобщая история в 40 книгах. Кн. XI, пер. Ф. Г. Мищенко. — М., 1995. — С. 738. Тіт Лівій називає інші цифри — 56 000 загиблих і 4000 полонених. Римлянам перепала величезна здобич: слони, маса золота і срібла. Тепер 4-х слонів римляни могли використати у веденні боїв з карфагенянами. Було відбито більше 4000 полонених римських громадян у ворога. Римляни також зазнали людських втрат, зокрема Полібій говорить про 2000 вбитих римлян, Тіт Лівій — про 8000 вбитих римлян та союзників. Також Лівій згадує про великі матеріальні втрати, понесені Римською республікою. Тіт Лівій називає Битву при Метаврі в повному сенсі «розплатою за Канни», протягом війни жоден бій не приносив карфагенянам стільки втратТит Ливий. Война с Ганибалом. — М.: ТСОО «Ниппур», 1993. — С. 305.. Аппіан Александрійський поділяє думку Лівія: «Мені здається, що бог винагородив римлян за поразку при Каннах цією перемогою…». Гай Клавдій Нерон вирішив повернувся в Апулію на іншу ніч після битви. Прибувши на шостий день у свій табір, він остаточно деморалізував Ганнібала: Нерон кинув у карфагенський стан закривавлену голову Гасдрубала Барки. Ганнібал втратив останню надію на отримання військової допомоги і, зломлений смертю брата, покинув Апулію, Луканію і Метапонт, відступив з армією у Бруттій, гавані якого залишилися його єдиним притулком.
Так Квінт Горацій Флакк у своїх «Творах» описує гибель Гасдрубала через монолог Ганнібала БаркиКвинт Гораций Флакк. Оды. Эподы. Сатиры. Послания. — М., 1970. — С. 187:
Програш Карфагена при Метаврі знаменував остаточну втрату союзницької допомоги Ганнібалу для ведення війни в Італії, де геніальний полководець тримався ще 5 років лише завдяки своєму військовому генію.