Карл Едуард Еміль Людвіг Вільгельм Діц, з 1894 року — Рецлафф (; 7 травня 1890, Гіссен — 23 квітня 1967, Гросгансдорф) — німецький офіцер, один з керівників поліції порядку (ОРПО), группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції. Доктор права (1922).
Біографія Син лікаря Йоганна Діца. Після смерті батька мати Карла вийшла за торговця Макса Рецлаффа, який його всиновив. З 1910 року вивчав право у Гіссенському університеті. У вересні 1913 року поступив на службу в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після війни був членом фрайкору «Шлезвіг-Гольштайн». Після звільнення з армії вступив на службу в поліцію. В 1920 році вступив у союз Киффгойзера, в 1933 році — в Сталевий шолом, в листопаді 1937 року — в НСДАП (квиток № 4 349 909), 1 серпня 1939 року — в СС (посвідчення № 337 700). 28 листопада 1939 року був призначений інспектором (пізніше — командувачем) ОРПО у Відні. 1 вересня 1943 року переведений на аналогічну посаду в Гамбург. Після війни заарештований, в 1947 році звільнений.
Звання
Фанен-юнкер (28 вересня 1913) Фанен-юнкер-унтер-офіцер (1914) Фенріх (18 липня 1914) Лейтенант без патенту (16 вересня 1914) Обер-лейтенант (27 січня 1918) Обер-лейтенант поліції (1 жовтня 1919) Гауптман поліції (16 грудня 1919) Майор поліції (9 липня 1924) Оберст-лейтенант поліції (1 вересня 1934) Оберст охоронної поліції (30 січня 1937) Штандартенфюрер СС (1 серпня 1939) Оберфюрер СС (1 вересня 1939) Генерал-майор охоронної поліції запасу (13 вересня 1939) Бригадефюрер СС і генерал-майор поліції (20 квітня 1940) Группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції (30 січня 1944)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Ганзейський Хрест (Гамбург) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Військова медаль (Османська імперія) Медаль «За відвагу» (Гессен) Почесний хрест ветерана війни з мечами Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест (24 серпня 1938) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Право на носіння зіг-рун на формі поліції порядку Почесний знак Німецького Червоного Хреста 2-го класу Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го, 2-го і 1-го ступеня (25 років) Йольський свічник (грудень 1939) Кільце «Мертва голова» Почесна шпага рейхсфюрера СС Почесний знак протиповітряної оборони 2-го класу (30 березня 1940) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
Література
Andreas Schulz, Günter Wegmann: Die Generale der Waffen-SS und der Polizei. Band 4: Podzun–Schimana. Biblio-Verlag, Bissendorf 2009, ISBN 978-37648-2595-2, S. 253–259.
Примітки