Ренцо Тарабузі ( , Флоренція — , там само) — італійський драматург, автор сценаріїв для театру, кіно і телебачення, який писав часто в тандемі з Джуліо Скарніччі.
Загальні відомості Під час навчання в університеті в 1930-х роках познайомився з Джуліо Скарніччі. З тих пір працював з ним в тандемі як драматург і сценарист.
Серед його найвідоміших творів для театру: «Той, хто хоче бути щасливим» (Chi vuol esser lieto sia), з яким він 1950 року здобув премію «Срібна маска».
Відомі його п'єси: «Ікра та сочевиця» (1956) у співавторстві з Скарніччі, перекладена на різні мови, в тому числі на українську під назвою «Моя професія — синьйор з вищого світу» — перекладач Віль Гримич, «Татусі народжуються у шафах», «Усі жінки, крім мене» (1956).
Писав сценарії для телевізійних програм: передачі компанії RAI «Раз, два, три» (1954—1959), присвяченій вар'єте з Уго Тоньяцці й Раймондо Віанелло, а також сценарії для пісенного конкурсу «Canzonissima'61», програми «Мона Ліза» (1963) з Віанелло та співачкою Ебб Лейн і програми «Пробка» (1967) з телеведучим Коррадо Мантоні.
З 1951 по 1957 він разом із Джуліо Скарніччі писав різні музичні комедії для таких зірок як Уго Тоньяцці та Раймондо Віанелло, зокрема «Куди ти їдеш, якщо у тебе немає коня» та «Подвійний пропуск» (1954—1955).
Для актора Карло Доппорто він написав шість музичних комедій, серед яких «Дипломат» та «Почесний».
Був автором пісень, таких як «Коли дівчина в Новому Орлеані» та «Сувенір д'Італі» композитора Леліо Луттацці, які виконувала співачка Джула де Пальма.
Він також написав сценарії більше ніж до 30 фільмів.
Був одружений з Джузеппіною Ланді (Giuseppina Landi). Донька — Доната Тарабузі.
Пам'ять З 2006 року у Флоренції щодворічно присуджується Премія імені Скарніччі і Тарабузі «Il Troncio» за значні досягнення в розвитку італійського шоу-бізнесу.Premio Scarnicci e Tarabusi a Carlo Conti, Massimo Lopez e Tullio Solenghi Scarnicci & Tarabusi — Il Troncio Серед лауреатів цієї премії популярний телеведучий Карло Конті.
Фільмографія «Два сержанти» режисера Карло Альберто К'єза (1951) «Кафе Шантан» режисера Камілло Мастрочінкве (1953) «Сорока з Тихого океану» режисера Роберто Біанкі Монтеро (1959) «Мій друг, доктор Джекіль» режисера Маріно Джироламі (1960) «Чудове тріо» режисера Джорджіо Сімонеллі (1961) «Ботфорти Фра Дьяволо» режисера Джорджіо Сімонеллі (1962) «Літня несамовитість» режисера Луїджі Дзампа (1963) «Герої Заходу» режисера Стено (1963) «Техаські близнюки» режисера Стено (1964) «Кохання в італійському стилі» режисера Стено (1966) «Рінго і Грінго проти всіх» режисера Бруно Корбуччі (1966) «Свисток в носі» режисера Уго Тоньяцці (1967) «Пересадка» режисера Стено (1970)
Примітки
Джерела Renzo Tarabusi. La vita renzotarabusi.it