Лугове́ (раніше — Біла) — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 505 осіб.
Назва Раніше називалося Біла. Польською мовою згадується як Biała, російською — як Бѣлая.
Географія Селом протікає річка Канал Бениський.
Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «конфліктна».
Клімат Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 616 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.
Історія
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту. У 1935 році село Біла разом із залізничною станцією Біла та хутором Перса належали до однойменної громади гміни Висоцьк Поліського воєводства.
З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах ОУН та УПА. Загалом встановлено 3 жителів Лугового, які брали участь у визвольних змаганнях, усі 3 були репресовані.
У 1947 році село Біле разом з хутором Біла підпорядковувалося Більській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 3,19 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 9,92 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,86 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 306 мбер, з якої: зовнішнього — 41 мбер, загальна від радіонуклідів — 265 мбер (з них Cs — 254 мбер).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубровицького району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району.
Населення
Станом на 1859 рік, у Біла налічувалося 25 дворів та 245 жителів (113 чоловіків і 132 жінок), з них 242 православних і 3 євреїв. Станом на 1906 рік у селі був 61 двір та мешкало 479 осіб.
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 105 будинків та 629 мешканців, з них: 313 чоловіків та 316 жінок; 600 православних та 29 юдеїв; 600 українців та 29 євреїв.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 630 осіб, з яких 315 чоловіків та 315 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 588 жителів, з них 144 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 578 осіб. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 571 особа.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська60899.66%білоруська10.17%російська10.17%Усього582100%
Вікова і статева структура Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік): + Статевий склад серед основних вікових груп Вік Чоловіків Жінок Разом 0-17 64 87 151 18-39 96 78 174 40-59 75 53 128 60+ 47 71 118 Разом 282 289 571
Соціально-економічні показники + Працездатність (станом на 2011 рік) Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 571 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 160 27 145 25 305 52 55 9 70 12 125 21
+ Зайнятість (станом на 2011 рік) Зайняті Безробітні Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 571 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 388 21 310 17 698 37 163 9 189 10 352 19
+ Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік) Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері 426 171 184 - - 33 6 1 2 19 67 - - 1
Політика
Органи влади Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.
Вибори Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560275. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 407 осіб.
Культура Діє Лугівська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 4532 книги та яка має 2 місця для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 500 осіб.
Освіта У селі діє Лугівська загальноосвітня школа І ступеня. У 2011 році в ній навчалося 39 учнів (із 80 розрахованих) та викладало 8 учителів.
Релігія У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Покрови Богородиці села Велюнь Ровенського повіту, а в 1840-х роках та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Велюнь Висоцької волості.
Інфраструктура Наявне відділення поштового зв'язку.
Особистості
Народилися Охмак Іван Миколайович (1991—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
Коментарі
Джерела
Офіційні дані та нормативно-правові акти
Мапи
Посилання