Особові займенники — займенники, які вказують на предмет, але не називають його.
До групи особових займенників входять такі слова, як я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони.
Займенники 1-ї і 2-ї особи (однини чи множини) можуть указувати на певні особи, наприклад на співрозмовника (я, ти, ви, ми).
Займенники 3-ї особи (однини чи множини) вказують на тих або того, хто не бере участі в діалозі, або на предмет (він, вона, воно, вони).
Особові займенники можуть уживатися з прийменниками: у нього, до нього, за ним, за ними, з ними, з ним, завдяки йому, їй, їм.
Форми особових займенників в українській мові В українській мові особові займенники мають форми:
особи числа відмінка роду (тільки займенники 3 особи однини).
При цьому форми непрямих відмінків утворюються від різних основ (я — мене, мені; ти — тебе, тобі; він — його, йому; і т. д.); див. супплетивізм.
Займенники 3-ї особи мають різні форми при наявності та відсутності прийменника: її — у неї, його — у нього, вони — про них (після прийменника додається «н-»).
У всіх особових займенників форми родового і знахідного відмінка збігаються.
Означення та прикладки, що належать до особових займенників, завжди виділяються комами. ВідмінокОднинаМножина1-ша особа2-га особа3-тя особа1-ша особа2-га особа3-тя особаПроста формаВвічлива формаЧоловічий рідЖіночий рідСередній рідНятиВивінвонавономививониРменетебеВасйогоїїйогонасвасїхРпньогонеїньогонихДменітобіВамйомуїййомунамвамїмДпЗменетебеВасйогоїїйогонасвасїхЗпньогонеїньогонихОмноютобоюВаминим неюнимнамивамиїми, нимиОпМ(на) мені(на) тобі(на) Вас(на) ньому, нім(на) ній(на) ньому, нім(на) нас(на) вас(на) них Позначення відмінків в таблиці: Н — називний, Р — родовий, Рп — родовий із прийменником, Д — давальний, Дп — давальний із прийменником, З — знахідний, Зп — знахідний із прийменником, О — орудний, Оп — орудний із прийменником, М — місцевий (завжди із прийменником).
Див. також
Присвійні займенники
Примітки
Література