Дистрибутизм () — економічна ідеологія, згідно з якою власність на засоби виробництва повинна бути широко поширена, а не зосереджена в руках держави чи окремих осіб.
Розроблена в Європі наприкінці XIX — початку XX століть і засновувалася на католицькому соціальному вченні, особливо на вченні Папи Лева XIII у його енцикліці «Rerum novarum» (1891) та Папи Пія XI у «Quadragesimo anno» (1931)Coulter, Michael (2007). Encyclopedia of Catholic Social Thought, Social Science and Social Policy. Scarecrow Press — p.85. McConkey, Dale; Lawler, Peter (2003). Faith, Morality, and Civil Society. Lexington Books — p.50. Patrick Allitt, (2000). Catholic Converts: British and American Intellectuals Turn to Rome. — p.206. . Вона розглядає капіталізм і соціалізм як однаково хибні та визискові й надає першість економічним устроям, таким як кооперативи та установи взаємодопомоги, що належать членам, а також малий бізнес та антимонопольні норми.
Деякі християнські демократичні політичні партії виступають за дистрибутизм в економічній політиці.
Загальний опис Згідно з дистрибутистським уявленням, володіння приватною власністю є основним правом Shiach, Morag (2004). «Modernism, Labour and Selfhood in British Literature and Culture, 1890—1930». Cambridge University Press — p.224. — , а засоби виробництва повинні бути широко поширені, а не зосереджені під наглядом держави (державний соціалізм), чи кількох окремих осіб (плутократія), або корпорацій (корпоратократія). У такий спосіб дистрибутизм виступає за суспільство, яке описується великим поширенням приватної власності Zwick, Mark and Louise (2004). «The Catholic Worker Movement: Intellectual and Spiritual Origins». — p. 156. — . Кооперативісти, такі як Рейс Метьюс (), стверджують, що такий устрій є основою для створення справедливого соціального порядку Gibson-Graham, J. K. (2006). «A Postcapitalist Politics». University of Minnesota Press — p. 224. — .
Дистрибутизм часто протиставляється як соціалізму, так і капіталізму Boyle, David; Simms, Andrew (2009). «The New Economics». Routledge — p.20. — Novak, Michael; Younkins, Edward W. (2001). «Three in One: Essays on Democratic Capitalism, 1976—2000». Rowman and Littlefield — p. 152. — , що розглядаються дистрибутистами неправильними та визисковими Prentiss, Craig R. (2008). «Debating God's Economy: Social Justice in America on the Eve of Vatican II». — p. 77. — . Томас Сторк () стверджував, що «і соціалізм, і капіталізм є продуктами епохи Просвітництва, тому є модернізаторськими та антитрадиціоналістськими силами. Крім того, деякі дистрибутисти стверджують, що соціалізм є логічним наслідком капіталізму. Дистрибутизм прагне зробити економіку залежною від людського життя як цілого, від нашого духовного, інтелектуального та сімейного життя» Storck, Thomas. «Capitalism and Distributism: two systems at war», Beyond Capitalism & Socialism. Tobias J. Lanz, ed. , 2008 — p.75..
Деякі розглядають дистрибутизм як прагнення, що було успішно втілено в короткостроковому часі через прихильність засадам субсидіарності та соціальної одностайності, «вбудованим» у фінансово незалежні місцеві кооперативні та малі сімейні підприємства. При цьому прихильники дистрибутизму також вказують на такі доби, як середні віки, як приклади історичної довгострокової життєздатності дистрибутизму Hilaire Belloc, «The Servile Institution Dissolved», The Servile State, (1913; reprint, Indianapolis, IN: , 1977) — p.71-83.. Найбільший вплив на розвиток віди дистрибутизму надали католицькі автори Г. К. Честертон і Гілер Беллок (), — двоє ранніх та найжвавіших прихильників дистрибутизмуFitzgerald, Ross et al. (2003). «The Pope's Battalions: Santamaria, Catholicism and the Labor Split». — p.21. — Riff, Michael A. (1990). «Dictionary of Modern Political Ideologies». — p.35. — .
Історичне тло Середина XIX століття була відзначена зростанням католицтва в Європі Adams, Ian (1993). Political Ideology Today. Manchester University Press — p.59-60. — . Згідно з істориком Майклом А. Ріфом (), спільною рисою цих рухів була протидія не тільки щодо секуляризму, але також капіталізму і соціалізму. У 1891 р. Лев XIII видає енцикліку «Rerum Novarum», де він звертається до теми «зол і нещасть, від яких тепер страждають майже всі робітники», звертаючи увагу на те, що «мала група дуже заможних» змогла «покласти на плечі багатолюдних мас робітних жебраків тягар, що не набагато краще рабства»Leo XIII, Rerum novarum, 3.. У цій енцикліці затверджувалося право володіння приватною власністюLeo XIII, Rerum novarum, 6., необхідності устрою, який би дозволяв «щонайбільшій кількості людей стати власниками»Leo XIII, Rerum novarum, 49., обов'язок роботодавців забезпечити безпечні умови праціLeo XIII, Rerum novarum, 42. і належну зарплатуLeo XIII, Rerum novarum, 45., право робітників на створення профспілок. Колективне (зокрема, муніципальне і державне) володіння власністю були відкинуті як засоби допомоги біднимLeo XIII, Rerum novarum, 4.Leo XIII, Rerum novarum, 15..
На початку XX століття, Г. К. Честертон і Гілер Беллок звели воєдино розрізнений досвід різних кооперативів і в північній Англії, Ірландії та північній Європі в гармонійну і логічно послідовну політичну ідеологію, що виступала за поширення приватної власності на житло й нагляду за промисловістю через малі бізнеси, що управлялися власниками, і кооперативи робітників. Найбільш важливими з робіт Беллока і Честертона, що стосуються дистрибутизму, є (де слуга народу — державний службовець) Hilaire Belloc, The Servile State, The Liberty Fund, originally published 1913. і «Обрис розуму» () G. K. Chesterton, The Outline of Sanity , IHS Press, 2002, originally published 1927..
І хоча більшість наступних прихильників дистрибутизму не були католиками, а деякі були колишніми радикальними соціалістами, котрі розчарувалися в соціалізмі, дистрибутистська думка була сприйнята Рухом католицьких робітників у з'єднанні з думками Дороті Дей та про незалежні місцеві громади.
Позиція в політичному спектрі Позиція дистрибутистів у порівнянні з іншими політичними світоглядами іноді видається дещо дивною. Бувши переконаними англійськими католиками, прихильниками засади природної єдності, носіями цінностей культурного традиціоналізму в аграризмі, протидіючи основним принципам історіографії вігів — І. Беллок був членом Парламенту від Ліберальної партії, а Честертон одного разу заявив:… Я вірю в лібералізм. Але був і той світлий час невинності, коли я вірив у лібералів. Цей вид лібералізму, що відрізняється від сучасних різновидів цієї ідеології, уперше описаний у роботах і Джона Раскіна, які з радикальних поглядів засуджували взірці й закиди можновладдя, але робили це в межах обновленської, а не революційного : вони бачили себе борцями за відновлення традиційних свобод Англії та її народу, які були відібрані в них із часів Промислової революції.
Маючи деякі спільні ідеали з традиційним , особливо у схвальному баченні Середніх віків і природного суспільства, дистрибутисти не погоджувалися з ними в низці важливих питань. Хоча багато торі протидіяли змінам, дистрибутисти інколи розглядали це не як збереження визнаної традиційної концепції Англії, але як закріплення помилок і нововведень. Беллок протидіяв до протестантизму як до концепції і як до схизми від Католицької Церкви, розглядаючи поділ християнського світу в XVI столітті як однієї з найбільш згубних подій в європейській історії. Торі, з іншого боку, були безкомпромісними в тому, що стосувалося державного значення Церкви Англії: заради його підтримки, деякі дистрибутисти навіть відмовлялися від своїх початкових легітимістських ультрароялістських принципів щодо Якова II.
Багато що у творчості Дороті Сеєрс, у чому вона стосується соціальних та економічних питань, має схожість з думками дистрибутистів: останні могли вплинути на неї або ж вона сама прийшла до висновків, які зустрічаються на сторінках її праць. Її доводи як члена Церкви Англії вкорінені в теології креаціонізму й Боговтілення, що дещо відрізняється від позицій католиків Честертона та Беллока.
Вплив
Шумахер Е. Ф. Дистрибутизм вплинув на економіста Е. Ф. Шумахера, який прийняв католицтво.
Мондрагонська кооперативна корпорація Мондрагонська кооперативна корпорація, що знаходиться в баскських землях Іспанії та Франції, була створена католицьким священиком, , на якого вплинуло соціальне й економічне вчення Католицької Церкви, що надихало Беллока, Честертона, МакНаба та інших мислителів-дистрибутистів.
Гільдія святих Йосипа й Домініка Дистрибутистські думки були застосовані на ділі — групою художників і ремісників, які створили громаду в селі Дітчлінґ (Сусекс, Англія) в 1920 році. Гаслом групи стало: «Люди, багаті чеснотою, які вивчають прекрасне, котрі живуть в мирі у своїх домівках». Група прагнула відтворити звеличений середньовічний спосіб життя, на зразок Руху мистецтв і ремесел. Гільдія проіснувала майже 70 років (до 1989 року).
Велике суспільство «Велике суспільство» () — найважливіше місце в передвиборчому проголосі британської Консервативної партії 2010 року. Низка положень цієї програми мають дистрибутистські ознакиA Potential Step in the Right Direction 21 July 2010. На цей час вона, імовірно, становить частину законодавчої програми коаліційної угоди між консерваторами й ліберал-демократамиCameron and Clegg set out 'big society' policy ideas BBC News 18-May-2010. Головним заміром цієї програми є «створення такого умов у суспільстві, які дадуть місцевим громадам, що будують велике суспільство, можливість взяти владу в політиків і передати її громадянам».
Дистрибутисти
Гілберт Кіт Честертон Гілер Беллок Дей Дороті«Articles on Distributism — 2» by Dorothy Day. The Catholic Worker, July–August 1948, 1, 2, 6
Ерік Гілл
Дороті Лі Сеєрз
Примітки
Джерела
Anthony Cooney, «Distributism» — S. Sagar, «Distributism» — «What's Wrong with the World » (1910) by G. K. Chesterton «The Outline of Sanity » (1927) by G. K. Chesterton «Utopia of Usurers » (1917) by G. K. Chesterton «The Servile State» (1912) by Hilaire Belloc «Jobs of Our Own» (1999) by Race Mathews «An Essay on The Restoration of Property» (1936) by Hilaire Belloc — Shaw v Chesterton: a Debate between George Bernard Shaw and G. K. Chesterton —