Софія Павлівна Рябова (16 квітня 1898, с. Лобаски, нині Ічалковського району, Мордовія — Мінськ) — шкільна вчителька. Прототип картини Ф. В. Сичкова «Вчителька-мордовка» (1937). За національністю ерзянка.
Сестра Рябова Анатолія Павловича, основоположника ерзянської літературної мови, і Рябова Володимира Павловича, перекладача російської класики і сталінської конституції ерзянською мовою.
Біографія Батько — Павло Тимофійович Рябов (помер у 1912 році), імовірно був у служінні в Болдіно, в сімействі Пушкіних. Мати — Олександра Михайлівна Рябова (до шлюбу Юрченкова). В сім'ї народилося 9 дітей, двоє з яких померли в дитинстві: Анатолій — 1894 року народження, Єлизавета — 1896Васильев Тимофей Васильевич (1897—1939) юрисконсульт торгпредства СССР, Софія — 1898, Володимир — 1900, Олександр — 1905, Капітоліна — 1908, Ліда — 1911. Всі діти, крім Ліди, здобули освіту і працювали вчителями, перекладачами, агрономами, були соціально активні. Нащадки вважають, що забезпечити освітою старших дітей допомогла протекція сім'ї Пушкіних.
Під час голоду в 1920-ті роки вирушила слідом за братами — Анатолієм і Володимиром у Томськ, «за хлібом». Потім до них приєдналася сестра Ліза. У Томську існувало «мордовське земляцтво», там жило і працювало багато ерзян ще з дореволюційного часу.
Ліза стає дружиною Васильєва Тимофія Васильовича, майбутнього засновника республіки Мордовія, дипломата. Софія — Юхима Уфімцева, торгівця худобою.
Через деякий час Рябови повертаються до Саранська.
Родина У 19 років Софія в Томську пошлюблює вдівця з кількома дочками. Народжує спільну доньку — Євгенію.
Рябова Ірина Євген Рябов Анатолій Рябов
Вже в Саранську Софія стає дружиною Хримова Віктора Дмитровича (1908—1958), учня Ф. В. Сичкова. Згодом Голови Спілки художників Мордовії (1952—1958). Шлюб не був вдалим, подружжя розлучилося.
Репресії
Час, коли писалася картина «Вчителька-мордовка» (1937), був непростим для країни — йшли репресії. Не обійшли вони стороною і сім'ю Рябових: як раз в цей період були заарештовані і надалі розстріляні брати Володимир та АнатолійМордовский самородок Васильев Тимофей Васильевич — патриот, правовед, просветитель. Їх дружини засуджені як «дружини зрадників Батьківщини». Дружина Володимира відбувала термін у Акмолинському таборі дружин зрадників Батьківщини (рос. — АЛЖИР). Софія та її мати були змушені взяти на піклування їхніх дітей: Галину — доньку Володимира, у віці 1 року та Річарда, сина Анатолія, підлітка.
Згодом Софія повернула Галину матері, яка звільнилася через три роки, Річард поїхав до родичів по материнській лінії.
Через деякий час було викликано до СРСР і розстріляно чоловіка молодшої сестри Лізи — Васильєв Тимофій Васильович, який працював у радянському посольстві в Англії.
Брати Рябови входили до «Списку осіб, що підлягають судові військової колегії Верховного суду Союзу СРСР» 19.04.1938 АП РФ, оп.24, справа 416, лист 176, підписи: Сталін, Молотов, Каганович, Жданов. У списку містилося близько 100 прізвищ інтелігенції республіки Мордовія.
Створення картини Картина Федота Сичкова «Вчителька-мордовка» (1937)Учительница-мордовка 1937 вважається однією з найкращих картин майстраЗнаменитые Люди МОРДОВИИ: Федот Васильевич СычковХудожник Федот Васильевич Сычков (1887—1958) . Вперше вона експонувалася на виставці «Індустрія соціалізму» 18 березня 1939 року. Ця виставка займає особливе місце в низці культурних заходів. Було завданням показати розвиток нової радянської художньої школи. Брало участь 1015 картин 459 радянських художників. Крім Ф. В. Сичкова свої картини представили відомі згодом художники: Самуїл Адліванкін, Гавриїл Горєлов, Ігор Грабар, Борис Йогансон, Микола Кримов, Георгій Ніський, Аркадій Пластов, Михайло Платунов.Федот Сычков
На картині Софія сидить в квітучому саду, одягнена в національній ерзянській сукніУчительница-мордовка Сычков Ф. В.. Поруч — книга. Її обличчя, на відміну від інших сичковських героїнь, не сміється, а напружене, насторожений погляд, здається, вона передбачає трагедію сім'ї.«Русское чудо» Мордовии. Федот Васильевич Сычков
Сам Ф. В. Сичков так прокоментував свій твір у газеті «Радянська Мордовія» в 1952 році: «Я майже все своє життя прожив у своєму Кочелаєві. Історія цього села, його жителів проходила перед моїми очима протягом декількох десятиліть. Зараз, думкою оглядаючи цей час, я бачу, які разючі зміни відбулися в житті Кочелаєва … Хіба міг я в дореволюційний час подумати навіть, що зустріну жінку — представницю маленької нації, яка навчає дітей на рідній мові? Ніколи! А тепер в одному тільки Кочелаєвському районі кілька десятків вчительок-мордовок навчають школярів мокшанською мовою. Неважко уявити, якою була б доля цих жінок до 1917 року».
Джерела
http://www.sudbasoldata.ru/6382/ «Федот Васильович Сычков». 1986 рік. Саранськ. Мордовське книжкове видавництво. Укладачі Л. А. Букіна та М. В. Суріна. Фотограф Н. Е. Ревизов. Рецензент -старший науковий співробітник Державного Російського Музею Е. Н. Гусєва. Стр.15 https://artchive.ru/artists/27895~Viktor_Dmitrievich_Khrymov Н.Баюшкин. «Кудо» Эстононь-мокшэрзянь вейсэндявксонть журналозо. 1998, nr. 1 Алтави Анатолій Павлович Рябов профессоронть 104-це иень чачома чинтень (ерз.)
Примітки
Посилання
Сычков Ф. В. Ф. В. Сычков на сайте Мордовского республиканского музея изобразительных искусств имени С. Д. Эрьзи Сычков Ф. В. https://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=author&i=2180 http://www.erzia.saransk.ru/arhiv.php?n=6154&nom11=515 http://vs.mor.sudrf.ru/modules.php?name=press_dep&op=4&did=1