«Поганий анекдот» () — радянський художній фільм 1966 року, гротескна трагікомедія, поставлена на кіностудії «Мосфільм» режисерами Олександром Аловим і Володимиром Наумовим за однойменним оповіданням Федора Достоєвського. Після зйомки був «покладений на полицю» та вперше вийшов на екрани лише в 1987 році.
Фільм показує пригоду, що сталася з наївним російським високопосадовцем, який не подумав, що його добрі наміри сприймуть зовсім інакше. Слово «анекдот», як і в оригіналі, вжито тут у застарілому значенні випадку, бувальщини.
Сюжет Події відбуваються в Санкт-Петербурзі, невдовзі після скасування кріпацтва. У дійсного статського радника Івана Ілліча Пралінського була ідея, що якщо він буде гуманний, то люди полюблять його, будуть йому вірити, а отже, підтримають нещодавню державну реформу. Зимового вечора, засидівшись у гостях із іншими високопосадовцями, Іван Ілліч, не дочекавшись екіпажу, пішов додому пішки.
Заблукавши, він вийшов до дому Порфирія Пселдонімова, одного зі своїх дрібних службовців. Там справляли весілля, і радник, щиро бажаючи зробити молодятам приємне, зайшов їх привітати і подати всім приклад рівності. Але несподівана поява високого начальства паралізувала гостей. Вони почали принижуватися перед Іваном Іллічем, надавати йому різні почесті та міркувати чого він насправді від них хоче. Інтелігенти, що були серед гостей, стали насміхатися з Івана Ілліча, розуміючи, що його «ходіння в народ» приречене на провал.
Наречений був на межі божевілля від роздумів, чим же йому доведеться розплатитися за отриману від радника «честь». У підсумку Іван Ілліч, який розраховував, що його ліберал-популізм викличе загальне захоплення, з образи хильнув зайвого та заснув у ліжку молодят.
Вранці, чиновник, після того як проспався, відчув такий сором і огиду до себе, що вирішив більше не показувати людям своїх поглядів і керувати суворо. Він підписав прохання вчорашнього нареченого про переведення в інший департамент, аби ніколи більше з ним не бачитися.
У ролях Євген Євстигнєєв — Іван Ілліч Пралінський, дійсний статський радник Віктор Сергачов — реєстратор Порфирій Пселдонімов Георгій Георгіу — вільний художник Олександр Грузинський — титулярний радник Млєкопітаєв, домогосподар та майбутній тесть Пселдонімова Єлизавета Нікіщихіна — наречена Пселдонімова Павло Павленко — Аким Петрович Зубиков Олена Понсова — Млєкопітаєва Гліб Стриженов — співробітник сатиричного журналу «Головешка» Зоя Федорова — мати Пселдонімова Анатолій Яббаров — Ваня Лілія Євстигнєєва — гостя Олександра Данилова — мати нареченої мрії Пралінського Віра Бурлакова — епізод Ганна Заржицька — ''тітка
Знімальна група
Сценарій — Леонід Зорін, Олександр Алов, Володимир Наумов Режисери-постановники — Олександр Алов, Володимир Наумов Головний оператор — Анатолій Кузнецов Художник-постановник: Олексій Пархоменко Художники: по декораціях — Олексій Пархоменко, Н. Пархоменко по костюмах — Ганна Ганевськагрим — Ія Пермінова Композитор — Микола Каретников Диригент — Газіз Дугашев Звукооператор — Леонід Булгаков Балетмейстер — Володимир Преображенський Другий режисер — Олександр Шейн Оператори — Михайло Коропцов, Ігор Мельников Монтаж — Тамара Зуброва Редактор — Юрій Бондарєв Консультанти — Абрам Бєлкін, Марія Мерцалова Директор картини — Ілля Гурман
Посилання