Олексій Олексійович Мільто́ ( 27 жовтня 1931, Селіваново, Ярославська область — 9 липня 2012) — український вчений в галузі суднобудування; доктор технічних наук з 1988 року, професор з 1990 року; заслужений машинобудівник УРСР з 1991 року.

Біографія Народився 27 жовтня 1931 року в селі Селівановому (тепер Ярославська область Росії). 1955 року закінчив Горьковський інститут інженерів водного транспорту. Працював на виробництві. З 1957 року в Українському науково-дослідному інституті технології суднобудування в Миколаєві — інженер, а з 1991 року — директор. Від 2010 року — на пенсії.

Помер у 80-річному віці 9 липня 2012 року. Похований в Києві, у колумбарії Байкового кладовища ().

Праці Праці присвячені технології суднобудування, залізобетонному суднобудуванню: Справочник по железобетонному судостроению. Ленінград. 1969, у спів­авторстві (Егоров Н. М., Миронов В. И., Протопопов В. Б., Рыбалов И. И.); Совершенствование продольного спуска судов. Ленінград. 1973 (у спів­авторстві); Судовые устройства. Ленінград. 1987 (у спів­авторстві).

Примітки

Література Бугаенко Б. А., Галь А. Ф. Николаевский кораблестроительный. Судьбы выдаю­щихся выпускников и ученых НКИ–УГМТУ. Миколаїв, 2002.