Марі́я Ізабе́ль Барре́ну (), повне ім'я Марія Ізабель Баррену де Фарія Мартінш (; *, Лісабон — , там же) — португальська письменниця.
Біографія Народилась у Лісабоні. Навчалась у філологічному коледжі на Лісабонському університеті, де студіювала історико-філософські науки.
Вона присвятила себе феміністській справі, беручи участь у португальському феміністському русі разом з письменницями Марією Терезою Ортою та Марією Велью да Кошта, «Три Марії» (Três Marias).
8 березня 2004 року вона стала великим повіренним Ордену інфанта Енріке.
Баррено померла 3 вересня 2016 року у віці 77 років.
Бібліографія
Adaptação do Trabalhador de Origem Rural ao Meio Industrial Urbano (1966) A Condição da Mulher Portuguesa (1968) (у співпраці) De Noite як Árvores São Negras (1968) Os Outros Legítimos Superiores (1970) Novas Cartas Portuguesas (1971) (у співавторстві з Марією Терезою Ортою та Марією Велью да Кошта ) A Morte da Mãe (1972) A Imagem da Mulher na Imprensa (1976) Inventário de Ana (1982) Contos Analógicos (1983) Sinos do Universo (1984) Contos (1985) Célia e Celina (1985) O Outro Desbotado (1986) O Falso Neutro (1989) O Direito ao Presente (1990) Crónica do Tempo (1991) - лауреат премії Фернандо Намори O enviado (1991) O Chão Salgado (1992) Os Sensos Incomuns (1993) - Премія Португальського ПЕН-клубу та Гран-прі Каміло Кастело Бранко O Senhor das Ilhas (1994) As Vésperas Esquecidas (1999) </div>
Примітки