Ойген Беєр (; 18 лютого 1882, Порліц — 25 липня 1940, Зальцбург) — австрійський і німецький офіцер, генерал піхоти вермахту.
Біографія 18 серпня 1902 року поступив на службу в кадетом в 31-й піхотний полк. Пройшов офіцерську підготовку і в 1910 році переведений у генштаб. Учасник Першої світової війни, офіцер Генштабу 17-ї піхотної дивізії. Після війни продовжив службу в австрійські армії, командир 6-ї піхотної дивізії (Інсбрук).
Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт. З 1 квітня 1938 по 5 червня 1940 року — командир 18-го армійського корпусу, одночасно до 26 серпня 1939 року — командувач 18-м військовим округом. Помер від раку.
Звання
Кадет (18 серпня 1902) Лейтенант (1 листопада 1903) Обер-лейтенант (1 листопада 1909) Гауптман (1 травня 1913) Майор (1 листопада 1917) Оберст-лейтенант (8 липня 1921) Титулярний оберст (1 червня 1924) Оберст (24 лютого 1926) Генерал-майор (30 вересня 1931) Фельдмаршал-лейтенант (22 грудня 1936) Генерал піхоти (1 квітня 1938)
Нагороди
Ювілейний хрест (1908) Бронзова і срібна медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами Військовий Хрест Карла Залізний хрест 2-го класу Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами Золотий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років) (жовтень 1934) Орден Заслуг (Австрія), офіцерський хрест Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Література
Peter Broucek (Hrsg.): Ein General im Zwielicht. Die Erinnerungen Edmund Glaises von Horstenau. Band 1: K.u.k. Generalstabsoffizier und Historiker. Böhlau, Wien 1980, ISBN 3-205-08740-2, S. 193–194.
Посилання
Нагороди Ойгена Беєра.