Софія Остапівна Мельник-Гоменюк (17 вересня 1921, Війтівка — 21 січня 2001, Кузьмина Гребля) — українська художниця декоративного розпису, представниця наївного мистецтва.
Біографія Гоменюк Софія народилася в багатодітній сім'ї в 1921-му році в селі Війтівка (нині Родниківка), що на Черкащині. Батько був різьбярем, а мати — ткалею. Коли їй було 2 роки, помер її батько, а через рік — мати. Більшість членів сім'ї Гоменюків померли під час голоду 30-х років, тому Софія була відправлена до дитбудинку, де вона закінчила 9 класів.
Після одруження, переїхала жити в село Кузьмина Гребля, що на Черкащині.
В 1965 почала займатися декоративним розписом. Для роботи використовувала трав'яні пензлики.
Наприкінці 1960-х у музеї Т. Г. Шевченка в Києві відбулася виставка сестер Гоменюк: Софії і Ярини, що мала великий успіх. Іван Кавалерідзе написав про виставку: Тисячоліття готували вашу появу — тисячоліття пам'ятатимуть про Вас! Ярина і Софія Гоменюк, Ви самі не знаєте, що таке Ви є для нас, художників…В 1988 році сестрам Гоменюк було присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості УРСР, а з 1992 року вона стала членом Національної спілки народних майстрів України.
В 2000 році отримала премію імені Д. Щербаківського.
Серед знаменитих творів: «Метелики на квітах» (1965), «Осіння квітка» (1966), «Квіти літа» (1967), «Зустріч сонця» (1971), «Веселі дівчата», «Запрошення на весілля» (1978), «Балет на льоду» (1976), «Моє село» (1980), «Букет делегатам з'їзду» (1985).
Примітки