Woodhouse Colliery (Вугільна шахта «Вудгауз») — вугільна шахта, яку планувалося побудувати поблизу міста в Камбрії (Англія). Проєктом передбачалося будівництво першої вугільної шахти в Англії після (з 1987 року). Очікувалося, що нова копальня забезпечить робочими місцями бідні райони; водночас, проєкт від початку піддавався критиці з боку природозахисних організацій. У 2019 році графство Камбрія надало дозвіл на проєктування.
Запропоновану шахту не слід плутати з колишньою вугільною шахтою Woodhouse в місті (Дарем), яка працювала у період між 1835 та 1934 роками.
31 березня 2025 року компанія «West Cumbria Mining» відкликала свою заявку на отримання дозволу на будівництво вугільної шахти «Вудгаус» у Вайтхевені після того, як у вересні 2024 року Високий суд скасував виданий у 2022 році дозвіл на будівництво шахти через неврахування викидів парникових газів на наступних етапах, фактично скасувавши проєкт, який мав стати першою глибокою вугільною шахтою у Великій Британії за останні понад три десятиліття. Екологічні організації, зокрема «Friends of the Earth» та «South Lakes Action on Climate Change», привітали це рішення та закликали інвестувати в добре оплачувані робочі місця з низьким рівнем викидів вуглецю в регіоні, щоб забезпечити, що Західна Камбрія отримає вигоду від відмови від вугілля.
Історія У червні 2014 року компанія West Cumbria Mining оголосила про намір інвестувати 14,7 мільйона фунтів у проект розробки коксівного вугілля вищої якості під морем поблизу Вайтхевена. Проект розпочався раніше, в рамках пошуку та газифікації вугілля для енергетичного використання, але коли було оцінено якість вугілля, це стало причиною переглянути його призначення з метою використання для виготовлення сталі. Таким чином, надалі передбачається використовувати вугілля лише для коксування, а не для енергогенерації. Падіння цін на енергетичне вугілля на світових ринках також спричинило закриття шахт, що видобували лише енергетичні марки вугілля.Як, наприклад, Kellingley Colliery в Західному Йоркширі, остання глибока вугільна шахта у Британії, що була закрита після падіння світових цін на вугілля.
Шахта має стати першою глибокою вугільною шахтою в Англії з моменту затоплення Asfordby Colliery в 1987 році.
Шахта зможе видобувати понад 3 млн тонн вугілля на рік з ділянки під Ірландським морем площею 200 км2. Прихильники схеми зазначають, що Британія імпортує 6 млн тонн коксу на рік — більшістю з Австралії та США.Це було раніше, ніж у 2015 році SSI UK закрили металургійний комбінат у Редкарі, імпорт коксу впав відповідно до попиту, а поставки з Канади повністю припинилися у 2015 році.
Шахта використовуватиме наявні гірничі виробки з попередніх копалень з видобутку вугілля та ангідриту. Промисловий майданчик шахти буде розташований на колишній території Marchon chemical works, недалеко від та у передмісті Вудгауз, що знаходиться на південь від центру міста Вайтхевен у Камбрії.У статті Guardian зазначається, що пропоноване місце будівництва шахти знаходиться на південь від Кендала, але це неправильно. Наступного тижня лист Маріанни Кіркбі виправляє цю помилку. Передбачається розробка вугільного пласта до максимальної глибини 550 м.
У 2017 році геологічна команда здійснювала офшорне буріння біля мису в скельних породах від 25 м нижче морського дна і до глибини 600 м. Це дозволить визначити якість вугілля та перевірити наявність будь-яких геологічних умов, які могли б вплинути на проектування шахти.
Очікується, що шахта працюватиме 50 років та забезпечить працевлаштування 500 робітників. Запаси шахтного поля оцінюються у 750 млн тонн. 80 % видобутку з шахти обіцяють переправляти на насипний . Конвеєр перемістить вугілля на відстань 2,5 км — з промислового майданчика на навантажувач. Щодня, із суботою включно, курсуватимуть до 6 потягів, хоча компанія визнає, що збільшення руху на залізниці вимагатиме покращення сигналізації на залізничній лінії . Крім того, West Cumbria Mining подала заявку на встановлення сонячної ферми площею 240 га, яка має забезпечити 40 % потреб в електроенергії для гірничих робіт.
West Cumbria Mining належить EMR Capital, компанії, що базується в Австралії, яка вклала понад 20 млн фунтів стерлінгів в підприємство до червня 2017 року. За прогнозами, ще 200 млн фунтів стерлінгів планується витратити на остаточне випробування, придбання прав та введення в експлуатацію шахти. Очікується, що власне копальня коштуватиме близько 165 млн фунтів.
Перспектива першої в Англії нової вугільної шахти за понад 30 років викликала гнів у частині місцевої громади, з початком виступів групи активістів («38 Degrees») під гаслом «Залишимо камбрійське вугілля в глибині» (. Мітингувальники зазначили, що підземні робот розвиватимуться у 8 км від басейнів з відпрацьованим ядерним паливом комплексу Селлафілд, а також посилаються на близькість шахти до запропонованого нового . Іншу стурбованість викликає поширеність метану в . Протестна група зазначила, що небезпечні рівні газу зробили цей регіон ідеальним тестовим майданчиком лампи Деві в 1816 році.Звіт Британської геологічної служби 2004 року містить детальні відомості про метанообільність шахт навколо Вайтхевена; в ньому констатується, що вугілля не варто видобувати через метан та геологічну нестабільність в регіоні. Свердловини, з яких були отримано ці дані, були пробурені на глибину 400 м, але всі вони були розташовані на суходолі, а не в офшорних запасах.
Схвалення та апеляції У березні 2019 року засідання планового комітету округу Камбрія одностайно проголосувало за проект, посилаючись на «відчайдушну потребу в робочих місцях, особливо у занедбаних районах поблизу запропонованої нової шахти». Зелені активісти анонсували початок позовної діяльності. Прес-секретар South Lakes Action on Climate Change заявив, що шахта «повністю підірве шанси Камбрії досягти мети щодо викидів».
У листопаді 2019 року уряд вирішив не втручатися в апеляційний процес і констатував, що «…Рада [графства Камбрія] повинна ухвалити рішення». Роботи на майданчику, як очікується, розпочнуться в 2020 році, із стартом видобування вугілля в 2022 році.
Примітки
Посилання
Джерела
Посилання WCM Stakeholder Brochure Keep Cumbrian Coal in the Hole webpage