Марія Розарія Піомеллі (до шлюбу Агрісано, 24 жовтня 1937, Неаполь, Італія) — італійська архітекторка, перша жінка-декан (1980, Школа архітектури Сіті Коледжу). Відкрила власну архітектурну фірму в Нью-Йорку в 1974 році. Активно презентувала доробок жінок в архітектурі, авторка книг про внесок жінок в архітектуру США.

Життєпис Марія Розарія Піомеллі народилася в Неаполі, Італія, у родині Альберто та Джузеппіни Ангрісано.

Навчалася в Неаполі в Інституті д'Арте, де в 1954 році здобула ступінь бакалавра мистецтв, а в 1955 році — магістра мистецтв.

Закінчила Массачусетський технологічний інституті в 1960 році.

1957 році переїхала до США та у квітні того ж року вступила в шлюб з Серхіо Піомеллі, доктором медицини.

Народила двох дітей: Асканіо Альберто та Фоску Франческу.

Кар'єра Піомеллі працювала архітекторкою у декількох офісах Італії, США та Нідерландів впродовж 1960-х та 1970-х років.

У період з 1963 по 1969 рік її місцем роботи була компанія Warner, Burns, Toan & Lunde в Нью-Йорку.

З 1969 по 1970 рік вона працювала архітекторкою в EH Grosmann в Роттердамі, Нідерланди.

З 1971 по 1974 рік — архітекторкою проєкту фірми IM Pei and Partners.

Піомеллі відкрила власну фірму в Нью-Йорку в 1974 році. Піомеллі працювала професором та на низці різних посадах у США.

Отримавши ліцензію на практику в Нью-Йорку в 1969 році, вона вступила до Американського інституту архітекторів. На посаді директорки Комітету з рівних можливостей Американського інституту архітекторів Піомеллі навесні 1974 року організувала у Нью-Йорку виставку під назвою «Жінки в дизайні навколишнього середовища». Вона активно презентувала доробок жінок у галузі архітектури, а також написала книги про доробок жінок в американській архітектурі.

Серед проєктів Марії Розарії Піомеллі: академічна гірка (Гадсон, Нью-Йорк) школа Пірсона (Таррітаун, Нью-Йорк) Шифф Гаус, Монтаук, штат Нью-Йорк проєкт будівлі притулку на 139 Рам-Айленд ДрайвАрхів робіт Марії Розарії Піомеллі за 1960—1995 роки знаходиться у двох колекціях: Політехнічного інституту Вірджинії Державного університету, Блексбург, штат Вашингтон, під колекційним номером MS1995-007.

Викладацька діяльність З 1971 року Марія Розарія Піомеллі обіймала різні посади в декількох академічних установах:

Школа архітектури міста Нью-Йорка (CCNY), доцент (1971—1976); Інститут Пратта (1974—1979); професор Сіті Коледж (1979); Школа архітектури Сіті Коледжу, декан (1980—1983); Каліфорнійський університет, Берклі, запрошений професор (1984); Школа архітектури Сіті Коледжу, професор (1985 до сьогодні).

Нагороди Премія за дизайн бібліотеки Браунського університету, департамент охорони здоров'я (1966)

Бібліографія

Піомеллі Р. Канарський причал: Лондон в третьому тисячолітті. Зодіак. — том 5, березень 1991 р., Лондон. Гель Я. Вітта в Чітта. 1992.

Див. також Жінки в архітектурі

Примітки

Посилання

Torre, Susana, 1944, та Архітектурна ліга Нью-Йорка. Жінки в американській архітектурі: історична та сучасна перспектива. Бібліотека дизайну Вітні, Нью-Йорк, 1977. Прогрес та помітні досягнення жінок в архітектурі Піомеллі, М. Розарія. Ms95-007 (11 зображень)