Удму́ртська мо́ва (Удмурт кыл, Udmurt kyl; ) — мова удмуртського народу. Є однією з офіційних мов Удмуртії, поширена у Татарстані, Башкортостані, Марій Ел, Пермському краї, Кіровській і Свердловській областях, також незначна кількість носіїв є у Казахстані. У Росії до 1920-х років офіційно мала назву вотя́цька мо́ва, во́тська мо́ва ().
Чисельність носіїв і діалектний розподіл Чисельність носіїв удмуртської мови у Росії — 464 тис. осіб (станом на 2002 рік). Приблизно 3/4 усіх удмуртів називають удмуртську мову рідною, хоча кількість тих, що використовують її постійно, значно менша й постійно зменшується. За підрахунками компанії Google, до 2100 року мова може зникнути, оскільки використовується паралельно з російською й більшість носіїв надають перевагу саме російській. Мова не має суттєвої підтримки з боку влади та інших організацій. Її вивчають у школах, але розмовляють нею здебільшого в сільській місцевостіhttp://izh.kp.ru/online/news/1182652/.
Удмуртська мова належить до пермської групи фіно-угорських мов уральської сім'ї мов. Діалектне членування удмуртської мови представлене південним (іноді виділяють ще периферійно-південне), північним та бесерм'янським (удмуртомовні татари) діалектами.
Особливості До характерних ознак удмуртської мови належать:
У морфології:
слабка морфологічна диференціація між деякими частинами мови: из (каміння) та из (кам'яний) аглютинація (з елементами словозміни): арган (гармонь) та арганчи (гармоніст) шуд (щастя) та шудтэм (нещасний) іме́нникові властиві категорії числа, відмінка (є 15 відмінків, що входять залежно від значення іменника у 2 групи — суб'єктно-об'єктну і місцеву), присвійності та специфічна категорія — виокремленої вказівності; категорії роду немає; удмуртське дієслово має категорії перехідності/неперехідності, способу (дійсний, умовний, наказовий), часу, числа, особи, стану, виду і фіктивності. Як і в багатьох фіно-угорських мовах в удмуртській мові багато відмінків. Їх 19. інфінітив дієслова в удмуртській мові має форму на -ны гыры-ны (орати), мыны-ны (йти, їхати) Крім активного, пасивного і зворотного станів, удмуртські дієслова мають і особливий — спонукальний стан, який утворюється за допомогою афіксу -ты-: ужаны (працювати) та ужытыны (примусити працювати) дві дієслівні відміни наявність дієслівних форм дієприкметника і дієприслівника.
У синтаксисі:
порядок слів у реченні не є фіксованим.
У фонетиці:
на відміну від решти пермських мов удмуртська мова має наголос на останньому складі слова.
У лексиці:
Наявність значного числа запозичень із тюркських мов, російської мови, а також деяких привнесень із іранських мов.
Писемність
Розробку удмуртської писемності розпочато у XVIII столітті.
Як і для багатьох інших мов СРСР для удмуртської планували ввести Латиницю, але Удмуртська Автономна Радянська влада гальмувала цей момент, адже до цього було випробувано дуже багато не зручних варіантів, а дійшовши згоди на кирилиці на Латиницю ніхто міняти не захотів. Врешті всі мови почали знову переводити на латиницю, а в удмуртів вже все було готово.
Сучасна абетка — на основі кирилиці і складається з 38 літер, з них 33 — кириличні, решта 5 з діакритичними знаками.
Абетка А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж Ӝ ӝ З з Ӟ ӟ И и Ӥ ӥ Й й К к Л л Л л М м Н н О о Ö ö П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ӵ ӵ Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я Деякі букви читаються не так, як в українській мові, або ж узагалі відсутні в українській абетці:
Е е (, ) – читається як : після приголосних звуків (д, т, з, с, ц, л, н) як , в інших випадках – як Ё ё (, ) – читається як , після приголосних звуків (д, т, з, с, ц, л, н) як Ӝ ӝ () – читається як або Ӟ ӟ () – читається як або И и (, ) – читається як , але помʼякшує попередній приголосний звук (д, т, з, с, ц, л, н) Ӥ ӥ () – читається як , але не помʼякшує попередній приголосний звук Ö ö () – шва (рідко використовується в українській мові, читається як e в ) Ч ч () – читається як або Ӵ ӵ () – читається як Щ щ (, ) – читається як або , використовується лише у запозиченнях з російської мови ъ – використовується як розділовий знак, український відповідник – апостроф Ы ы () – читається як (звучить трохи глибше, ніж ) Э э () – читається як
Застосування
Першопрохідцем вивчення удмуртської мови був митрополит Казанський та Свіязький (1775—1782) Веніамін Пуцек-Григорович, мовознавець українського походження родом з Лохвиці на Полтавщині. Під його керівництвом були створені промови та вірші (тексти од, кантат) не лише удмуртською, а й іншими мовами Поволжя — мордовською, чуваською і татарською, частину цих творів було виголошено й виконано в Казані 1767 року на честь прибуття туди Катерини II, а на початку 1769 року вони були надруковані в Санкт-Петербурзі у збірці «Духовна церемонія» (згодом світ побачило її продовження — «Шлюб душі благочестивої»).
Літературна мова
У XIX столітті зародилася удмуртська література, розвиваючись на основі різних наріч. У 1847 році були видані перші книги удмуртською мовою.
Літературна норма удмуртської мови являє собою синтез основних наріч (крім бесерм'янського) з переважанням ролі південного наріччя і була вироблена вже у XX столітті. Важливу роль у її створенні і покращенні відіграв Василь Алатирєв.
Класиками літератури удмуртської мови є поети Г. Верещагін, Кузебай Герд (К. П. Чайников), Ашальчи Окі (Л. Г. Векшина), П. Лужанін (П. В. Корепанов) і прозаїки Кедра Мітрей (Д. І. Корепанов), М. П. Петров і Г. Д. Красильников. Спілка удмуртських письменників діє з 1934 року.
Удмуртська мова в Інтернеті Удмуртський національний Інтернет (Удмуртнет) у силу психологічних, соціально-економічних, мовних, інформаційних і бюрократичних причин є розвинутим недостатньо.
Першим сайтом Удмуртнету вважається Інтернет-сторінка братів Петрових із села Курчум-Нор'я Малопургінського району Республіки Удмуртія, створена у 2001 році. Зараз Удмуртнет — це переважно культурницькі проєкти — «Удмуртологія», «Удмуртська мова», «Удмуртські вірші» (брати Петрови), Удмуртська енциклопедія Удмурт элькун, «Вся наша жизнь — Игра» (приватний сайт Сергія та Віри Чіркових, присвячений удмуртській культурі). З решти вирізняється «Удмуртологія» (автор Деніс Сахарних, Іжевськ, Удмуртія) об'єднанням відразу декількох авторських проєктів, в тому числі і Ошмесдинь (сторінка воршуда Шудбурдинь. Існує Вікіпедія удмуртською мовою.
Варто відзначити, що більшість удмуртомовних сайтів створені й підтримуються за власний кошт їхніх власників, а деякі хостяться навіть не в Росії.
Удмуртська мова та Україна Удмуртською мовою за СРСР видано Слово о полку Ігоревім, твори Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, Панаса Мирного тощо.
Українською опубліковані твори деяких удмуртських письменників (Г. Красильникова, Г. Ходирєва та інших).
Примітки
Посилання
Грамматика современного удмуртского языка. Ч. 1-3, Ижевск, 1962-74 Короткий граматичний нарис удмуртської мови В. І. Алатирєв (он-лайн версія, PDF 614 кбайт) Вивчення удмуртської мови Бібліотека книжок удмуртською мовою
Вивчення удмуртської мови. Етимологія підбірка удмуртських народних казок на сайті казок народів світу Удмуртська енциклопедія — люди і поняття Удмуртологія: удмуртський науково-інформаційний Інтернет-портал Удмуртські абетка і вимова Удмуртський національний інтернет Удмуртська абетка Приватний сайт Чіркових Сергія та Віри, присвячений удмуртській культурі , Сделано в Удмуртии — удмуртська Інтернет-крамниця Гра для вивчення удмуртських слів Удмуртська мова на сайті Ethnologue: Udmurt. A language of Russian Federation Удмуртська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Udmurt Удмуртська мова на сайті WALS Online: Language Udmurt У РФ вчений публічно підпалив себе через мову