Григо́рій Іва́нович Бутако́в (27 вересня (9 жовтня) 1820, Рига — 31 травня (12 червня) 1882, Петербург) — російський воєнно-морський діяч, мореплавець, адмірал, основоположник тактики парового броненосного флоту, дослідник Чорного моря.
Походив з дворянського роду Бутакових; батько — віце-адмірал Іван Миколайович Бутаков служив разом з адміралом М.П. Лазарєвим, всі брати також обрали морську кар'єру.
Вступив до Морського кадетського корпусу. 1838 — мічман із призначенням на лінійний корабель «Сілістрія». Квітень 1843 — лейтенант. 1850 — капітан-лейтенант.
9 жовтня 1854 Бутаков вперше в історії російської морської артилерії організував стрільбу по невидимій мішені. Серпень 1856 — контр-адмірал, головний командир Миколаївського порту і військовий губернатор Миколаєва і Севастополя. 1863—1867 — військово-морський аташе в Англії, Франції та Італії. 28 жовтня 1866 — віце-адмірал. 16 квітня 1878 — 1881 Бутаков — повний адмірал із призначенням начальником берегової й морської оборони фортеці Свеаборг. 1881 — головний командир Петербурзького порту. Згодом — член Державної ради.
Помер від апоплексичного удару.
Нагороди
Орден Святого Олександра Невського; Орден Білого Орла; Орден Святої Анни I ступеня; Орден Святого Володимира III ступеня; Орден Святого Георгія IV ступеня ; Орден святого Станіслава III ступеня; Золота зброя «За хоробрість».
Праці
"Свод морских военных сигналов"; "Книги эволюционных сигналов"; "Новые основания пароходной тактики".
Див. також 4936 Бутаков — астероїд, названий на честь військовика.
Примітки
Література Ср. Е. Березина "Адмирал Г.И. Бутаков", СПб., 1884 г.
Посилання
П. Г. Усенко. Бутаков Григорій Іванович // Біографія адмірала Г.I. Бутакова на сайті «Николаев литературный» Лурье А., Маринин А. Адмирал Г. И. Бутаков Адмірал Бутаков Григорій Іванович