Gymnocalycium bayrianum () — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).
Історія
Вид вперше описаний австрійським ботаніком (, 1920—2012) у 1987 році у виданні Kakteen und Andere Sukkulenten 38(8): 191. 1987. (Kakteen And. Sukk.).
Етимологія
Видова назва дана на честь австрійського банкіра та кактусиста, колишнього президента «» ().
Ареал і екологія
Gymnocalycium bayrianum є ендемічною рослиною Аргентини. Ареал розташований у провінціях Тукуман і Сальта. Рослини зростають на висоті від 1000 до 1500 метрів над рівнем моря в тріщинах на червоному пісковику, у скелястих місцях, у ксерофільному чагарнику.
Морфологічний опис Орган ОписРослинипоодинокі, приплюснуто-кулясті, синьо-зелені з червонуватим відтінком, 4-5 см заввишки, до 10 см або більше в діаметрі.Коріннядовге.СтеблоЦентральні колючкизазвичай немає, іноді одна.Радіальні колючкизазвичай 5, вигнуті до стебла, світло-коричневі з більш темною основою, з віком сіріють, до 3 см завдовжки.Квітиворонкоподібні, вершково-білі, до 6 см завдовжки і 4 см в діаметрі.ТичинкиМаточкаПлодивидовжені, сіро-зелені з синюватим відтінком.Насіння
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню
Gymnocalycium bayrianum входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Ця рослина має значно більший ареал, ніж вважалося спочатку, і хоча є дані, що кози їдять ці кактуси, є багато здорових особин.
Невідомо, чи зустрічається цей вид на природоохоронних територіях.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).
Утримання в культурі
Gymnocalycium bayrianum культивується фахівцями-збирачами. Через те що місця зростання цього виду розташовуються в гірських областях, це досить витривалі і морозостійкі рослини, якщо взимку їх утримувати сухим. Вони люблять повне сонце.
Примітки
Література
Джерела