Правовстан́овлювальний докум́ент — документ, який посвідчує правовий зв'язок конкретного майна з особою його власника та складений у порядку, передбаченому законодавством.
Види правовстановлювальних документів за законодавством України
Право власності посвідчується, зокрема, такими видами правовстановлювальних документів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, нотаріально посвідченим договором пожертви, нотаріально посвідченим договором довічного утримання (догляду), нотаріально посвідченим договором ренти, нотаріально посвідченим договором дарування, нотаріально посвідченим договором міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства тощоп. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Право власності на земельну ділянку раніше посвідчувалося державним актом, а з 2013 року — даними державного земельного кадастру.
Посилання