Події
23—24 березня — битва українських повстанців з польсько-шляхетським військом під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині). 26 травня — 7 червня — поразка повстання Северина Наливайка в ході Солоницького бою поблизу Лубен. 8—10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собору, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію. У Києві розпочинається 40-літня боротьба православних з уніатами. Завершення повстання Наливайка 1594—1596 років.
Особи
Призначено, звільнено
Гнат Василевич — обраний гетьманом запорізького козацтва (до 1597 року).
Народились
6 січняЕнциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2013. — ISBN 966-00-0632-2.: Т. 10 : Т—Я. — 2013. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9 (т. 10).Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0. — Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький ( ) — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини (1648—1657). Керівник Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьманаКачмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 113.. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Представник роду Хмельницьких. 31 грудня — Петро Могила ( 1647) — церковний та політичний діяч, педагог, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.
Померли
9 листопада — Єлизавета Еуфімія Радзивілл ( 1569) — представниця українського магнатського та князівського роду, відома меценатка. Григо́рій Лобода́ — 23-й Гетьман Війська Запорозького (1593—1596 з перервами). Учасник походів на Молдову та Угорщину, очільник низовців під час повстання Северина Наливайка. Сасько Федорович (Сашко Федорович) — козацький старшина, полковник, учасник козацьких воєн 1591—1596 років. Вперше згадується в 1593 році в оточенні Криштофа Косинського. У 1594 році був послом запорожців до австрійського імператора. В 1594—1595 брав участь у молдавських походах. У 1596 році командував полком у війську Григорія Лободи. Загинув у бою під Білою Церквою. Семен Дениско Матвієвський, або Семен ДенискоЯворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. Том 2 (переклад з рос. І. І. Сварника) . — Львів: Світ, 1991. — 392 с. — С. 104., іноді Денінський (? — травень-червень 1596 року) — військовик та урядник в українських землях Речі Посполитої. Мав посаду житомирського старости. Грушевський вказує, що він загинув під час необережного штурму табору повстанців під проводом Северина Наливайка біля Солониці. За даними Яворницького Дмитра, загинув під час погоні за повстанцями, які виїхали з табору «задирати ляхів»Яворницький Дмитро. Історія запорозьких козаків. — К.: Наукова думка, 1990. — Т. 2. — 560 с. — С. 121. — ISBN 5-12-002051-8 (Т. 2.), ISBN 5-12-001244-2. . Шаула Матвій — український військовий діяч, один з керівників козацького повстання 1594—1596 років під проводом Северина Наливайка, запорізький гетьман.
Засновані, створені
Київська уніатська архієпархія — уніатська (греко-католицька) митрополича єпархія з центром у місті Київ, яка постала внаслідок переходу Київської православної архієпархії на унію з Римом у Бересті, 1596 року. Ліквідована 1839 року на Полоцькому Соборі. Сте́бник — село у Тисменицькому районі Івано-Франківської області.
Зникли, скасовані
Київської православної архієпархії в результаті переходу на унію з Римом у Бересті, 1596 року.
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї
800 років з часу (796 рік): знищення Аварського каганату у Паннонії франками (інша дата — 805 рік). 700 років з часу (896 рік): битви на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів та в союзі з печенігами він вигнав їх далеко на захід. 650 років з часу (946 рік): посольства княгині Ольги до Царгорода. придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня. 625 років з часу (971 рік): завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року. 600 років з часу (996 рік): завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги. 550 років з часу (1046 рік): укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року. 500 років з часу (1096 рік): 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років. Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича. 450 років з часу (1146 рік): завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем. початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року). 400 років з часу (1196 рік): вторгнення литовців у Волинське князівство. 375 років з часу (1221 рік): початку княжіння Данила Романовича на Волині. 350 років з часу (1246 рік): відвідання галицько-волинським князем Данилом Романовичем столиці Орди — Сарай-Бату, де був вимушений визнати себе підлеглим хана Батия. подорожі Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії. 275 років з часу (1321 рік): битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік). 250 років з часу (1346 рік): облоги Кафи Ханом Джанібеком. 175 років з часу (1421 рік): входження Галичини до складу Польського королівства. 150 років з часу (1446 рік): Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир. 125 років з часу (1471 рік): ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів. 75 років з часу (1521 рік): вигнання із Казані кримським ханом Мехмедом I Ґераєм ставленика Москви із посадженням на намісництво свого брата Сахіба. нальоту братів Ґераїв на околиці Москви, Нижнього Новгорода та Рязані із захопленням великої кількості бранців. 25 років з часу (1571 рік): походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці. петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови.
Установ та організацій
Видатних особистостей
Народження
525 років з дня народження (1071 рік): Євпра́ксія Все́володівна (; 1109) — князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088—1105), дружина німецького імператора Генріха IV. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, онука Ярослава Мудрого. Яросла́в Святосла́вич ( 1129) — князь чернігівський (1123—1127). Син Великого князя Київського Святослава II. Онук Ярослава I Мудрого. 375 років з дня народження (1221 рік): Андрій Ярославич ( 1264) — третій син великого князя Ярослава Всеволодовича, князь суздальський, у 1250—1252 роках великий князь владимирський. Чоловік Устиною — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник. Олександр Ярославович Не́вський ( 1263) — князь новгородський (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263), формальний великий князь київський (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері. 50 років з дня народження (1546 рік): 7 лютого — Федір Євлашовський (Фёдар Еўлашоўскі; 1616) — український письменник-мемуарист, правник, державний діяч часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Петро Збаразький ( 1569) — український князь, державний діяч Речі Посполитої. 25 років з дня народження (1571 рік): Шимон Ніклевич (; 1632) — церковний діяч Речі Посполитої, священик-єзуїт, педагог, уродженець Львова, ректор Віленської єзуїтської академії і університету в 1611—1614 і 1625—1629 роках.
Смерті
500 років з дня смерті (1096 рік): 6 вересня — Ізяслав Володимирович — руський князь з династії Рюриковичів, другий син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона). Князь курський (до 1095), ростовський і муромський (1095—1096). 475 років з дня смерті (1121 рік): квітень — Ники́фор І — православний церковний діяч, митрополит Київський та всієї Руси (1103 або 1104—1121). 450 років з дня смерті (1146 рік): 30 липня/1 серпняВойтович 2000. — Все́волод О́льгович — руський князь із династії Рюриковичів, роду Ольговичів. Великий князь Київський (5 березня 1139 року — 1 серпня 1146 року). 425 років з дня смерті (1171 рік): 20 січня — Гліб Юрійович, в хрещенні Олександр — руський князь із династії Рюриковичів. Князь київський. Син Юрія Довгорукого. Став першим київським князем, що не титулувався як «Великий» (з 1169 року). 30 травня — Володимир Мстиславич ( 1130) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1171). 400 років з дня смерті (1196 рік): 23 квітня — Бе́ла III (, 1145) — угорський король (1172—1196). Син Гейзи II та Єфросинії, дочки Великого князя Київського Мстислава I Величного. Онук Мстислава Великого, правнук Володимира Мономаха. Всеволод Курський — князь курський і трубчевський, менший брат князя новгород-сіверського Ігоря Святославича, син Святослава Ольговича князя черніговського . 350 років з дня смерті (1246 рік): 20 вересня — Миха́йло Чернігівський ( 1179) — руський князь з династії Рюриковичів, князь переяславський (1206), новгородський (1224, 1229), чернігівський (1224—1239), галицький (1235—1236), великий князь київський (1238—1239, 1241—1246). 30 вересня — Яросла́в Все́володович ( 1191) — син князя Всеволода Велике Гніздо, князь Переяславський, великий князь Київський (1236—1238, 1246). 75 років з дня смерті (1521 рік): Йо́сифа II Солта́на — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси.
Примітки
Посилання