Феофан Фарнейович Давітая ( , Екі — , Тбілісі) — радянський географ, агрометеоролог і кліматолог. Доктор сільськогосподарських наук з 1951 року, академік АН Грузинської РСР з 1960 року.

Біографія Народився 15 вересня 1911 року в селі Екі (тепер муніципалітет Сенакі, мхаре Самеґрело-Земо Сванеті, Грузія). У 1927 році закінчив середню школу в Поті. 1932 року закінчив Всесоюзний інститут субтропічних культур в Тбілісі. Член ВКП(б) з 1939 року. У 1932—1962 роках — на науково-дослідній і викладацькій роботі, зокрема у Всесоюзному інституті рослинництва та Агрогідрометеорологічному інституті (обидва в Ленінграді). Брав участь у Другій світовій війні. Від 1962 року і до смерті — директор Інституту географії імені Вахушті АН Грузинської РСР. У 1970—1979 роках — Географічного товариства Грузії; у 1972—1979 роках — віцепрезидент Міжнародного географічного союзу.

Помер в Тбілісі 29 червня 1979 року.

Наукова діяльність Працював в області загальної сільськогосподарської кліматології, агрометеорології, географії сільського господарства з проблем захисту і перетворення природи. Велика заслуга Давітая належить у теоретичному обґрунтуванні методів боротьби з несприятливими умовами клімату і погоди. Розробив методику агрокліматичного районування та сільськогосподарської оцінки клімату, вивчив кліматичні зони винограду в СРСР. Автор понад 300 наукових праць, у тому числі 12 монографій. Серед робіт: Климатические зоны винограда в СССР. Москва; Ленинград, 1938; Климатические зоны винограда в СССР. — 2-е изд. — Москва, 1948; Климат и качество вин на Южном берегу Крыма // Виноделие и виноградарство СССР. 1947. № 11; Микроклиматические особенности Южного берега Крыма // Там само. 1948. № 5; Исследование климатов винограда в СССР и обоснование их практического использования. — М.—Л., 1952; Климатические показатели сырьевой базы виноградовинодельческой промышленности // Тр. ВНИИ винограда и вина «Магарач». 1959. Т. 6, вып. 1; Атмосфера и биосфера — прошлое, настоящее, будущее. — Л., 1975.

Відзнаки Заслужений діяч науки Грузинської РСР (1966); Державна премія СРСР (1973, 1978); Державна премія Грузинської РСР (1971); Нагороджений: орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (21 жовтня 1944); двома орденами Червоної Зірки (28 липня 1943 і 16 червня 1945); двома орденами «Знак Пошани»; медаллю «За оборону Ленінграда» (22 грудня 1942); медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (9 травня 1945)Память народа .

Примітки

Література