Галина Климентіївна Макарова, при народженні Агата Чехович (, Старобін — ) — радянська І білоруська акторка театру та кіно. Народна артистка Білоруської РСР (1967). Народна артистка СРСР (1980).
Біографія Народилася в сім'ї офіцера російської імператорської армії Климентія Чеховича. В Першу світову війну батько служив в імператорській ставці, в сім'ї зберігався срібний піднос і чайний сервіз, подарований імператором. Не прийнявши радянську владу, Чехович воював в армії Денікіна, дійшов до Криму, але не емігрував, а повернувся в Старобін, де залишалася дружина з дітьми. Його батько, священник на парафії в Старобіні, вигнав сина з дому, коли той кинув першу сім'ю заради молодшої на 24 роки служниці.
Климентія Чеховича заарештували, рік просидів у в'язниці. Родині довелося знищити всі документи, що зв'язують їх з іменем батька. У новому паспорті Агати рік народження був вказаний неправильно. Пізніше вона самостійно вирахувала, що народилася в 1916 році.
У 16 років Агата переїжджає в Мінськ. Працює хатньою робітницею, санітаркою. Трохи пізніше вступає в студію Першого Білоруського драматичного театру. Під час навчання в студії акторка бере псевдонім Галина і змінює прізвище репресованого батька Чехович, на прізвище матері — Опанащик. У цей же час захоплюється екстремальними видами спорту, кінним спортом, метанням списа, вишиванням. В 1937 році стає чемпіонкою республіки з мотокросу.
Закінчила студію Першого Білоруського драматичного театру в 1938 році, в цьому ж році прийнята в його трупу.
У 1939 році одружилася з Іваном Макаровим і взяла його прізвище. Переїжджає з ним у Москву, потім в евакуацію в Карелію. У 1944 році розлучається з чоловіком і повертається в Мінськ.
Перший успіх у театрі здобула в 1954 р., популярність їй принесла роль Марії Кирилівни у виставі «Вибачте, будь ласка!» по п'єсі А. Макайонка. Після цього у п'єсах Макайонка Галина Климентіївна почала грати дуже часто, деякі ролі драматург писав спеціально для неї.
Зніматися в кіно акторка почала з 1958 року. Її першою зоряною роллю в кіно стала роль Олександри Матвіївни Громової у фільмі Сергія Мікаеляна «Вдови» в 1976 році.
Знялася в кількох українських кінострічках.
Вибрана фільмографія «Щастя треба берегти» (1958, дружина Шандибовича) «Альпійська балада» (1965) «Руїни стріляють…» (1970—1972, епізод) «Полонез Огінського» (1971) «Ось і літо пройшло...» (1972, бабуся Наташа, мама Галини, бабуся Тьоми) «Дід Овсій і Палашка» (1974) «Сергєєв шукає Сергєєва» (1974, пасажирка з Мурманська) «Вдови» (1976) «Торішня кадриль» (1978) «Молода дружина» (1978, бабуся Агаша) «Рідна справа» (1979) «Задача з трьома невідомими» (1979, Надя, домробітниця професора Якобсона) «Час вибрав нас» (1979, Михалина) «Третього не дано» (1980, епізод) «Таємне голосування» (1980, Палажка) «Депутатський час» (1980, баба Нюра; Одеська кіностудія) «Всі гроші з гаманцем» (1981, тітка Маша) «Штормове попередження» (1981, Анна Макаріївна) «Фруза» (1981, прибиральниця Дроздова) «Іван» (1982) «Однолюби» (1982, баба Віра, дружина Максима) «Варварин день» (1982, свекруха) «Кафедра» (1982, Дарина Степанівна, домоправительниця Завалішина) «Побачення» (1982, мати Клавдії; кіностудія ім. О. Довженка) «Особисті рахунки» (1982, епізод) «Білі Роси» (1983) «Справа для справжніх чоловіків» (1983, бабуся, яка відмовляється від евакуації) «Взяти живим» (1983, доглядальниця в госпіталі; Одеська кіностудія) «Невідомий солдат» (1984) «Дерева на асфальті» (1984, Анна Тимофіївна) «Велика пригода» (1985, баба Віра) «Куди йдеш, солдате?» (1985, літня пасажирка) «Протистояння» (1985, Клавдія Єгорівна Єфремова, тітка Петрової) «Мамо, я живий» (1985, Казимирівна, партизанка) «Не ходіть, дівчата, заміж» (1985, бабуся-«Чумичка») «Альпійська балада» (1985, Пелагея) «Береги в тумані» (1986, Авдотья Юхимівна) «Розмах крил» (1986, пасажирка 1-го салону № 4 (бабуся з онуком); Одеська кіностудія) «Десь гримить війна» (1986, бабуся; кіностудія ім. О. Довженка) «Літні враження про планету Z» (1986) «Сад бажань» (1987, бабуся) «Осінні сни» (1987, Анна) «Повістка до суду» (1988, Тетяна Матвіївна, бабуся) «Сім днів Надії» (1988, Нюра Кудряшова, ткаля на пенсії) «У зв'язку з переходом на іншу роботу» (1988, Устинья Карпівна, мати Важнова) «Кому на Русі жити...» (1989, баба Маня, мати Івана) «Сувора жінка» (1989, колгоспниця) «Плач перепілки» (1990, Тітчиха)
Фільми про акторку Документальний фільм «Королів я не грала» 1983 рік. Художньо-публіцистичний фільм «Мама» 2009 рік.
Примітки
Література Сохар Ю. Макарава //
Посилання Галина Макарова всю жизнь любила первого мужа «Комсомольская правда» Галина Макарова — белорусская актриса, почти никогда не пользовавшаяся косметикой — замечательный пример настоящей матери и бабушки «Трыбунал» Андрэя Макаёнка. Галіна Макарава (Паліна). СЕМЬЯ С ИСТОРИЕЙ. Макаровский клан