Кара́шина — село в Україні, у Селищенській сільській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення становить 616 осіб.
Карашина вперше згадується в люстрації Корсунського староства 1765 року. Площа 158,2 га. Назва походить від тюркської назви Кара су -«чорна вода» та монголоїдної «ши» — скеля, камінь. На давніх картах назва села — Карашин.
Через населений пункт проходило північне відгалуження Чорного шляху по якому татари робили набіги в Україну повз Черкаси, Корсунь, Київ, прямуючи до Львова. Саме біля Чорної скелі, яка розташована в селі, був один з трьох бродів, де можна в районі Корсуня перейти р. Рось. Село нині межує з землями Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника. Мешканці села брали участь у русі Київська Козаччина та в гайдамацьких повстаннях. Одне з урочищ у селі має назву Гайдамацьке. У 20-х роках XX ст. в селі проживала Мак Ольга Нилівна — відома письменниця української діаспори, член Національної спілки письменників України. У 2004 р. село газифіковано.
Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська60498.05%російська111.79%білоруська10.16%Усього616100%
Примітки
Посилання Погода в селі Карашина