Назва водойми, що розділяє Іранське нагір'я і Аравійський півострів, за яким історично закріпилася назва Перська затока, було оскаржене деякими арабськими країнами в 1960-х роках. Суперництво між Іраном і арабськими державами, поява панарабізму і арабського націоналізму призвели до використання терміна «Арабська затока» в кількох арабських країнах.

Історичний огляд На майже всіх картах, надрукованих до 1960 року, і в більшості сучасних міжнародних договорів, документів і карт ця акваторія відома як «Перська затока». Назву «Арабська затока» офіційно використовується тільки в Лізі арабських держав і в документах ООН арабською мовою. Назва «Перська затока» є традиційним з часів давньогрецьких географів Птолемея і Страбона і відображає геополітичні реалії того часу з могутньою Перською імперією, яка контролювала практично всю берегову лінію Затоки. Цю назву використовував у своїх творах арабський християнський історик X століття Агапій Манбіджський.

Згідно Махану Абедину з , вперше ініціатива про зміну назви на «Арабська» була озвучена сером Чарльзом Белгрейвом в 1930-х роках, а британський радник правителя Бахрейну використовував назву «Перська затока» аж до 1960-х роківPicture of 1952 Saudi Arabian ARAMCO map using the name Persian Gulf, але, у міру зростання націоналістичних настроїв серед арабів в цьому десятилітті, деякі арабські країни, в тому числі і ті, що межують з Перською затокою, почали широко використовувати термін «Арабська затока» ( — al-Ḫalīj al-'Arabiyy), щоб приписати цей водний шлях собі. Ведучий телеканалу «Аль-Джазіра» англійською мовою Теймур Набілі зазначив, що, за іронією долі, розвитку руху за зміну назви затоки посприяло те, що Іран, спонукуваний США, підтримав Ізраїль під час арабо-ізраїльської війни 1973 року. Це, вкупі з ослабленням політичного та економічного впливу Ірану, призвело до прийняття альтернативної назви Перської затоки в регіональних політичних колах і нафтовому бізнесі.

У давнину терміном «Арабська затока» () позначали те, що зараз відомо під назвою «Червоне море» — зокрема, Страбон і Птолемей називали Червоне море як . І обидва цих давніх географа використовували назву «Перська затока» () для водойми між Іраном і Аравійським півостровом. У період раннього ісламу мусульманські вчені використовували назву «Море персів» ( — «бахр аль-Фаріс») або «Затока персів» ( — «халідж Фаріс»). На більш пізніх європейських картах Нового часу використовуються ті ж назви: , , на різних мовах Європи.

Після захоплення Багдада Османською імперією в 1534 році, турки отримали доступ до Індійського океану через головний порт Перської затоки — Басру. У 1541 році картограф Герард Меркатор зробив спробу створення найбільш точної карти Землі на той період, де назвав цю затоку як «Перська затока, зараз Басрійське море» (). Тим не менш, на його карті світу від 1569 року назва змінюється на (Мусандамське море, за назвою півострова Рас Мусандам в Омані), а в Меркатора 1634 року Перська затока названа «Арабською» ()commons:File:Mercator-Hondius (1634) Ottoman Empire.jpg. У той час як його суперник Абрахам Ортелій у світовому атласі 1570 року використовував для затоки назва (за назвою Аравійського порту Ель-Катіф), але позначив вхід в затоку (суч. Ормузьку протоку) як (Басрійську протоку) . Після всієї цієї плутанини, стара назва почала поступово поширюватися з XVII століття, але Туреччина все ще використовувала назву «Басрійська затока» ().

В кінці 1830-х років британці зробили спроби взяти під свій контроль цей морський шлях, і журнал в 1840 році згадує про Перську затоку як про «Британське море», але в подальшому ця назва ніколи не використовувалось в іншому контексті.

Альтернативні варіанти назви Після ісламської революції в Ірані в 1979 році, деякі представники ісламських угруповань запропонували використовувати термін «Ісламська затока» або «Мусульманська затока». Садек Хальхалі під час свого візиту в ОАЕ в 1979 році запропонував використовувати термін «Мусульманська затока». Але від цієї ідеї швидко відмовилися, після того, як в 1980 році мусульманський Ірак почав вторгнення в Іран.

Позиція Ірану Іран використовує тільки термін «Перська затока» і не визнає назв «Арабська затока» або просто «Затока». Іран не вважає останній варіант іменування неупередженим і розглядає його використання як внесок у відмову від історичної назви. У лютому 2010 року Іран пригрозив закрити свій повітряний простір для іноземних компаній, особливо з регіону Перської затоки, якщо вони не використовують термін «Перська затока» .

30 квітня 2010 року вперше був відзначений Національний день Перської затоки, який був відсвяткований по всьому Ірану, особливо в прибережних містах Перської затоки. 30 квітня було вибрано тому, що цей день є річницею успішної військової кампанії шаха Аббаса І Великого, після якої португальці були витіснені з Ормузької протоки, а острів Ормуз був захоплений. Рішення про відзначення цієї дати було прийнято Верховною радою Культурної Революції, під головуванням колишнього президента Мохаммада Хатамі«Iranians To Observe Persian Gulf Day» . Tehran Times. Retrieved 30 April 2010..

Поштова компанія Ісламської Республіки Іран випустила серію марок, присвячених відзначенню Національного Дня Перської затокиPersian Gulf stamps , Retrieved 26 February 2009..

Інциденти, пов'язані з суперечкою про назву Перської затоки

Завдяки «бомбардуванню Google» в 2004 році з боку іранських користувачів мережі Інтернет, при пошуку словосполучення «Arabian Gulf», першим посиланням у видачі пошукової системи Google стала значитися сторінка , яка пародіює «помилку 404» і радить більше не шукати «Арабська затока». У 2004 році влада Ірану заборонила Атлас світу, виданий Національним географічним товариством США, через те, що Перська затока в ньому позначена як «Арабська затока», а три острови в Перській затоці (Абу-Муса, Томбе-Бозорг и Томбе-Кучек) відзначені як «окуповані Іраном». Другі ісламські ігри солідарності, які планувалося провести в жовтні 2009 або квітні 2010 року в Тегерані, не відбулися через суперечку про назву Затоки. На церемонії відкриття XVI Літніх Азійських ігор 2010 року у Гуанчжоу, Перська затока була названа «Арабською затокою», через що посол Китаю в Ірані був викликаний в МЗС Ісламської Республіки, а посольство Ірану в Пекіні направило китайським властям ноту протесту.

Примітки

Посилання "Historical, Geographical and Legal Validity of the name: Persian Gulf" , Iranian delegation working paper for the 23rd Session of the United Nations Group of Experts on Geographical Names, April 2006 Documents on the Persian Gulf's name the eternal heritage ancient time,by Dr.M.Ajam, cultural heritage.15/04/2002 Documents on the Persian Gulf 32 historical map of Persian Gulf What’s in a name? the Persian Gulf The New York Times: Persian Gulf: From rich history to security depth Persian Gulf: From rich history to security depth

Gallery