Максимов Олександр Павлович (нар. 22. 08. 1919, с. Пиногор, нині Івановська область, РФ — пом. 26. 08. 2008, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — гірничий інженер-шахтобудівельник. Доктор технічних наук (1965), професор (1966). Засновник української наукової школи з шахтного будівництва.

Коло наукових інтересів: природа гірничого тиску, засоби кріплення і охорони гірничих виробок.

З творчої біографії

Закінчив Московський гірничий інститут (1943).

Працював 1944—2003 у Дніпропетровському гірничому інституті.

Розробив ряд конструкцій кріп­лень, які впроваджені на шахтах Донбасу.

Творчий доробок Горнотехнические здания и сооружения. Москва, 1954; Промышленные и гражданские здания горных предприятий. Москва, 1959; Выдавливание горных пород и устойчивость подземных выработок. Москва, 1963; Тампонаж горных пород. Москва, 1978 (спів­авт.); К определению жесткости податливых крепей подготовительных выработок // УУ. 1985. № 5 (спів­авт.); Влияние качества забутовки на несущую способность металлической арочной крепи // Шахт. строительство. 1987. № 3 (спів­авт.).

Примітки

Джерела і література Максимов Олександр Павлович на сторінках ЕСУ