Тибетська експедиція Третього Райху — німецька науково-дослідча експедиція в Тибет під егідою окультного товариства Аненербе, розпочата в травні 1938 — серпні 1939 року під керівництвом вченого Ернста Шефера.

Підготовка експедиції Спочатку планувалося, що експедиція буде працювати в рамках «теорії вічного льоду» Ганса Хербігера, щоб знайти їй підтвердження. На цьому наполягав особисто райхсфюрер СС Генріх Гіммлер, відомий своєю прихильністю до східного містицизму й окультних наук. Однак Шефера цікавили насамперед наукові цілі, через що він зазнав критики Вольфрама Зіверса, який ствердив, що Аненербе не буде спонсорувати експедицію. Гіммлер допускав відряджання Шефера в Тибет лише за умови, що всі співробітники експедиції будуть членами ССKonrad von Rauch, Die Erste Deutsche SS-Tibet-Expedition, in Der Biologe 8, 1939, S. 113—127., на що Шеферу довелося погодитися.

Початкову назву «Експедиція Шефера 1938/39» було замінено на «Німецьку Тибетську експедицію Ернста Шефера», під негласним патронажем райхсфюрера СС.

Вартість спорядження експедиції склала 65 000 райхсмарок, стільки ж знадобилося на саму експедиціюThe Activities of Dr. Ernst Schaefer. United States Forces — European Theater, Military Intelligence Service Center, APO 757 Final Interrogation Report (OI-FIR) No. 32, Feb. 12, 1946.. За словами німецького дослідника Ізрун Енгельгардт, 80 % суми на реалізацію проєкту Шефер отримав не від Аненербе, а від представників бізнесу та Німецького дослідницького товаристваIsrun Engelhardt, The Ernst-Schaefer-Tibet-Expedition (1938—1939). London 2003..

Склад експедиції був таким:

Ернст Шефер, керівник; Карл Вінерт, геолог; Ернст Краузе, оператор і фотограф; Бруно Беґер, антрополог; Едмунд Геер, відповідальний за технічну частину.

Шефер планував потрапити в Тибет з Китаю по річці Янцзи, проте японське вторгнення в Китай у липні 1937 року перекреслило ці плани. За допомогою Гіммлера й міністра закордонних справ Ріббентропа експедиція отримала дозвіл британської колоніальної влади на прохід через територію Індії. 21 квітня 1938 року, відпливши із Генуї, Шефер і його співробітники дісталися через Цейлон до Колкати, а звідти до столиці Сіккіму Ґанґтоку. Експедиція залишалася в Сіккімі до кінця 1938 року, і в грудні 1938 року, після випадкової зустрічі експедиції із одним з прикордонних керівників Тибету, тибетська влада пропустила експедицію в Тибет, при цьому поставивши умову, що в ході своєї роботи співробітники експедиції не вб'ють жодної тварини, відповідно до місцевих релігійних традиційHale Ch. Himmler's Crusade: The Nazi Expedition to Find the Origins of the Aryan Race, Hoboken, N.J. 2003. P. 200..

Діяльність експедиції

Офіційно діяльність експедиції охоплювала вивчення клімату, географії та культури ТибетуAsienberichte. Vierteljahresschrift für asiatische Geschichte und Kultur. 1944 — № 21. Ss. 3-6.. Разом з тим, співробітниками Шефера здійснювалися дослідження в області расології, зокрема краніологічні й антропометричні вимірювання серед тибетців для доказів їх приналежності до стародавніх арійців.

Представники експедиції відвідали священні міста Тибету Лхасу і Шигацзе, де отримали повне зібрання буддійського релігійного твору Канжур (108 томів), зразки мандал та інші стародавні тексти. Було встановлено радіоміст Берлін — Лхаса (діяв до 1943 року). Крім того, між експедицією і тибетською владою велися переговори про створення в Лхасі німецького представництва. Тибетці ставилися до роботи експедиції досить дружньо, що видно у кадрах фільму «Таємничий Тибет», знятого за результатами поїздки.

У січні — березні 1939 року експедиція перебувала в Лхасі, де її членам було дозволено фото- і кінознімання. 4 серпня 1939 р. експедиція через Багдад повернулася до Німеччини. Шефера і його співробітників зустріли як національних героївMechtild Rössler, Geography and Area Planning under National Socialism, in Margit Szöllösi-Janze (ed.), Science in the Third Reich, Oxford and New York: Berg Publishers, 2001, pp. 59-79, p.71. ; Гіммлер вручив Шеферу перстень «Мертва голова» і почесний кинджал СС.

В результаті діяльності експедиції було зроблено 22 тис. фотографій, зібрані дані вимірювань 376 осіб, привезені рідкісні представники породи котячих і собачих, шкури тварин, пташине пір'я, тисячі зразків злаків. Крім того, регент Тибету передав у подарунок Гітлеру тибетського мастифа, золоту монету і мантію, яка належала Далай-Ламі.

Інші експедиції Пізніше в Тибеті 7 років прожив член НСРПН, альпініст Генріх Харрер. Його мемуари «Сім років у Тибеті» про життя в цій гірській країні й дружбу з Далай-ламою, були екранізовані в однойменному фільмі (в ролі Харрера знявся Бред Пітт).

Примітки

Посилання