«Друга планета» — пригодницька науково-фантастична повість українського письменника Анатолія Дімарова, орієнтована передусім на підліткову аудиторію. У літературознавчих працях твір відносять до української раціональної фантастики для дітей та юнацтва.

Уперше «Другу планету» опубліковано 1978 року в журналі «Дніпро». 1980 року повість разом із «Трьома гранями часу» увійшла до однойменної збірки, виданої київською «Веселкою» в серії «Пригоди. Фантастика».

Історія публікації Перша публікація повісті відбулася в березневому числі журналу «Дніпро» за 1978 рік (№ 3, с. 46–119). У книжковій формі твір з'явився 1980 року у збірці «Друга планета», до якої також увійшла фантастична повість «Три грані часу». Книжку випустило видавництво «Веселка» в серії «Пригоди. Фантастика» накладом 65 тисяч примірників.

2006 року видавництво «Школа» перевидало обидві повісті у збірці «Друга планета ; Три грані часу». До видання ввійшло післяслово літературного критика Михайла Слабошпицького «Живий зв’язок поколінь, або Про користь домашніх завдань», присвячене фантастичним повістям Дімарова.

2017 року збірку «Друга планета», що містила обидві повісті, знову видало видавництво «КМ-БУКС».

Сюжет Події повісті відбуваються в далекому майбутньому. Головний герой та оповідач — чотирнадцятирічний Вітя, який разом із батьками-науковцями й тіткою Павлиною вирушає в експедицію на Венеру. Його мати, докторка геологічних наук, досліджує венеріанські опали, батько-соціолог вивчає життя місцевих племен, а Павлина працює генною інженеркою рослинного й тваринного світу. Фантастичні професії та технології у творі, за спостереженням літературознавиці Віталіни Кизилової, поєднано з реалістично змодельованими характерами й побутом персонажів.

На Венері Вітя знайомиться з місцевим підлітком Жоркою. Після того як оранги викрадають Вітиного батька та венеріанина Ван-Гена, Вітя, Жорка й Павлина вирушають на їхні пошуки. Подорож супроводжується небезпечними переходами крізь венеріанські ліси й болота, зливою, зустріччю з хижим держидеревом та зрештою полоном в орангів.

Герої потрапляють до ізольованої держави орангів, побудованої за принципами тоталітарного суспільства. Після низки пригод їм удається визволитися й повернутися до венеріанського наукового центру. У фіналі держава орангів припиняє існування, а її мешканців після встановлення причини їхньої агресивності відправляють на лікування. Земляни повертаються додому, тоді як Вітя сподівається колись знову відвідати Венеру.

Оцінки

Художні особливості Віталіна Кизилова розглядає «Другу планету» як приклад поєднання пригодницького сюжету з жуль-вернівською традицією раціональної фантастики. Науково-фантастичне припущення у повісті ґрунтується на принципах моделювання та формулювання гіпотез. Відчуття достовірності майбутнього створюється, зокрема, докладними описами побуту, технологій і наукової діяльності персонажів.

Пригодницьку основу твору становить експедиція на Венеру й подальші пошуки викрадених науковців. Для змалювання позаземного світу Дімаров використовує розповідь від імені підлітка, а також вставні елементи — підготовлений Вітею матеріал про Венеру та його щоденникові записи. Пейзаж у повісті виконує не лише описову функцію, а й передає емоційний стан персонажів та напруження подій.

На цю особливість твору звернув увагу й літературознавець Ігор Михайлин у науковій рецензії на монографію Кизилової. Розглядаючи її аналіз «Другої планети», він окремо відзначив трактування пейзажу як засобу передавання переживань героїв і драматизму ситуації.

Проблематика твору Однією з центральних проблем повісті Кизилова вважає застереження від повернення тоталітаризму. Державу орангів вона трактує як модель тоталітарного суспільства, покликану показати небезпеку тоталітарної агресії. Цій проблематиці підпорядкована й кольорова символіка: у зображенні світу орангів систематично використовуються чорний, золотий і коричневий кольори, пов'язані відповідно з образами зла й смерті, владної наживи та тоталітарної агресії. На думку дослідниці, твір також набуває ознак літератури-попередження, а з огляду на підліткову аудиторію відповідні елементи мають дидактичну функцію. Водночас пригоди героїв побудовані за характерним для пригодницької літератури мотивом випробувань і подолання перешкод заради визначеної мети.

Сприйняття Дослідниця Олеся Слижук у статті про сприйняття підлітками української наукової фантастики віднесла фантастичні повісті й оповідання Дімарова до творів української раціональної фантастики другої половини XX століття, що становлять інтерес для сучасної підліткової аудиторії. Зокрема, аналізуючи «Другу планету» й «Три грані часу», вона слідом за Кизиловою характеризує їх як творчий експеримент письменника, у якому науково-фантастичні припущення поєднані з пригодницьким сюжетом і жуль-вернівською традицією.

Примітки

Література