Події Перший фотопортрет Шевченка зроблений з натури

Народились 15 січня Смарагда (Онищенко) Ніжинська (1858—1945) — ігуменя Ніжинського Свято-Введенського жіночого монастиря (1914—1927, 1941—1943). 21 січня Бубнов Микола Михайлович (1858—1943) — історик-медієвіст. Доктор історичних наук, професор 23 січня Освальд Бальцер (1858—1933) — польський історик і доктор права. 29 січня Васютинський Антон Федорович (1858—1935) — український і російський художник-медальєр. 15 лютого Марселла Сембріх (1858—1935) — польська оперна співачка (колоратурне сопрано). 1 березня Тутковський Павло Аполлонович (1858—1930) — український геолог, географ і педагог. Один з основоположників геології й географії України, дійсний член Української і Білоруської академій наук та Наукового товариства імені Шевченка. 8 березня Бузескул Владислав Петрович (1858—1931) — український історик античності, академік АН СРСР, академік ВУАН. 18 березня Демич Василь Федорович (1858—1930) — український дерматолог, венеролог, військовий лікар. 20 березня Людвік Фінкель (1858—1930) — бібліограф, професор і ректор (1911—1912) Львівського університету. 23 березня Дмитренко Юрій Мелентійович (1858—1918) — український архітектор. 28 березня Сємірадзький Юзеф (1858—1933) — польський геолог і палеонтолог, приват-доцен, екстраординарний професор, професор (1906—1932) університету Яна Казимира у Львові, ректор (1926—1927). 11 квітня Василович Лев Іванович (1858—1883) — український (галицький) письменник, літературознавець, педагог. 3 травня Ян Антоневич-Болоз (1858—1922) — польський історик, мистецтвознавець, літературознавець вірменського походження. 3 травня Колюмба Ґабріель (1858—1926) — римо-католицька релігійна діячка, блаженна РКЦ, засновниця Згромадження бенедиктинок. 3 травня Козаченко Георгій Олексійович (1858—1938/1939) — український та російський диригент, композитор та педагог, професор. Заслужений діяч мистецтв РСФСР. 4 травня Дриженко Федір Кирилович (1858—1922) — генерал Корпусу гідрографів Російської імперії, вчений-гідрограф, дослідник озера Байкал. 14 травня Левицький Федір Васильович (1858—1933) — український актор, режисер, театральний діяч, перекладач, драматург, заслужений артист УСРР. 29 травня Крижицький Костянтин Якович (1858—1911) — український художник, майстер реалістичного пейзажу. Педагог, громадський діяч, довголітній експонент пересувних виставок. 5 липня Мішон Олександр Михайлович (1858—1921) — російський фотограф, кінематографіст, журналіст, редактор та видавець. Засновник Бакинського фотографічного гуртка, член-фотограф Паризької національної академії. 13 липня Ян Гануш (1858—1887) — польський мовознавець-індоєвропеїст і славіст. 10 серпня Георгій Тодоров (1858—1934) — болгарський воєначальник, генерал-лейтенант. 17 серпня Тимофєєв Володимир Федорович (1858—1923) — український хімік. 14 вересня Масляк Володимир Іванович (1859—1924) — український письменник, поет, перекладач, критик, журналіст. 17 вересня Станіслав Рейхан (1858—1919) — польський художник, портретист, ілюстратор, педагог, професор. 22 вересня Фалієв Іван Нечипорович (1858—1924) — український учений у галузі рибництва. 26 вересня Міхал Сокальський (1858—1929) — польський письменник, краєзнавець, етнограф, педагог. 28 вересня Парфеній (Левицький) (1858—1922) — ректор Московської духовної семінарії. Відомий діяльною підтримкою української мови, вивчення історії, обрядів, пісень і української літератури. Редактор видання українського перекладу Чотириєвангелія. 1 жовтня Кащенко Адріан Феофанович (1858—1921) — український письменник, автор численних прозових творів про вікопомну героїку Запорозької Січі. 4 жовтня Миклашевський Іван Миколайович (1858—1901) — економіст та історик. Лауреат Уваровської премії. 8 жовтня Тадеуш Блотницький (1858—1928) — польський скульптор, представник академізму. Працював у Львові та Кракові. 28 жовтня Мальченко Степан Микитович (1858 — після 1923) — полковник Армії УНР. 20 листопада Мартос Микола Миколайович (1858—1933) — генерал-майор, генерал від інфантерії Російської імператорської армії. Учасник Білого руху. 23 листопада Башкирцева Марія Костянтинівна (1858—1884) — українська і французька художниця, майстриня жанрового живопису; авторка знаменитого «Щоденника». 26 листопада Загорський Іван Оникійович (1858—1904) — український актор. 7 грудня Окуневський Теофіл Іполитович (1858—1937) — український юрист, адвокат, дипломат, громадський і політичний діяч. 16 грудня Івановський Ігнатій Олександрович (1858- не раніше 1926) — український та російський юрист (державознавець та міжнародник), професор. 21 грудня Волкович Микола Маркіянович (1858—1928) — український хірург та вчений, академік ВУАН. 26 грудня Гузар Лев (1858—1923) — український правник, громадський діяч. 29 грудня Лепкий Данило Хомич (1858—1912) — український письменник, етнограф, публіцист, священник УГКЦ. Баранніков Олександр Іванович (1858—1883) — російський революціонер, член Виконавчого комітету партії «Народна воля». Сава Богданович (1858- після 1917) — священник-місіонер, духовний письменник, член III державної Думи від Київщини. Буховецький Савелій Григорович (1858—1915) — оперний і концертний співак (баритон), антрепренер. Галин Мартирій Андрійович (1858—1943) — лікар-хірург, доктор медицини, один із засновників Українського наукового товариства. Гросман Раїса Львівна (1858—1900) — російська революціонерка, член партії «Народна воля» та «Народне право». Іщенко Гапка Олександрівна (1858 — ?) — українська поетеса-самоучка, революціонерка. Каратницький Модест (1858—1940) — український правник, суддя, громадський діяч, голова Товариства українських правників. Посол Галицького сейму (1895—1901) та Австрійського райхсрату (1897—1900). Кранцфельд Мойсей Йосипович (1858—1924) — лікар-терапевт, фтизіатр. Левченко Микита Васильович (1858—1921) — український революційний народник. Молчановський Никандр Васильович (1858—1906) — український історик. Мончаловський Осип Андрійович (1858—1906) — український публіцист і журналіст з Галичини, що належав до руху москвофілів. Навроцька Ісидора Андріївна (1858—1952) — українська письменниця. Присецький Іван Миколайович (1858—1911) — народник, громадсько-політичний діяч, депутат I Державної Думи Російської імперії (конституційно-демократична фракція і Українська громада). Генрик Сальвер (1858 — р. см. невід.) — архітектор. Скубій Іван Миколайович (1858 — після 1909) — лірник. Страус Антон Емільович (1858 — 19??) — потомствений дворянин, дійсний статський радник, гірничий інженер, винахідник, сподвижник і партнер архітектора Владислава Городецького, підприємець, командор київського яхт-клубу. Тимінський Тарас (1858—1927) — церковний і громадський діяч Буковини, священник, архимандрит, єпископ-номінат і вікарій митрополії Буковини (1917—1918), член НТШ, діяч товариства «Просвіта», оборонець українських прав у Буковинській митрополії. Шкрібляк Микола Юрійович (1858—1920) — гуцульський майстер пласкої різьби на дереві. Ярошенко Митрофан Корнійович (1858—1926) — український актор, співак, режисер і антрепренер.

Померли 3 січня Філарет (Амфітеатров) (1779—1858) — митрополит київський і галицький (1837—1857). 14 січня Михайло (Левицький) (1774—1858) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 8 березня 1816 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви. 1 березня Казімеж Міхал Скібінський (1786—1858) — польський актор, співак, режисер, директор театру. 4 липня Стороженко Андрій Якович (1791—1858) — військовий і адміністративний діяч, історик і письменник. 20 серпня Барон де Шодуар Станислав Янович (1790—1858) — російський археолог, колекціонер-нумізмат, ентомолог, бібліофіл. Член-кореспондент Петербурзької академії наук з розряду історії і старожитностей російського Відділення історії, філології та політичних наук. 7 грудня Бороздна Іван Петрович (1804—1858) — письменник, писав російською мовою про українську Стародубщину. Закревський Віктор Олексійович (1807—1858) — український поміщик (один із власників села Березова Рудка), ротмістр у відставці, знайомий Тараса Шевченка. Костянтин Матезонський (1794—1858) — музичний діяч на Закарпатті. Тон Андрій Андрійович (1800—1858) — російський архітектор і викладач.

Засновані, створені Головне управління Національної поліції у місті Києві Болградська гімназія імені Г.С. Раковського Дрогобицька гімназія імені Франца Йосифа I Халібовське вірменське училище Білоцерківський консервний завод Свято-Михайлівський кафедральний собор (Житомир) Готель «Європа» (Київ) Пам'ятник російським воїнам (Євпаторія) Поштова станція (Броники) Велика Дорога Верховина (Мелітопольський район) Гурщина Забарівка Небіж (село) Шишківка (Корюківський район)

Зникли, скасовані

Видання Доля (вірш) Муза (вірш) Слава (вірш)

Посилання