«Мамо, я живий» () — радянсько-східнонімецький кінофільм режисера Конрада Вольфа, який вийшов на екрани у 1977 році. Фільм брав участь в конкурсі Берлінського кінофестивалю 1977 року, де отримав спеціальну згадку.
Сюжет Чотирьох німецьких військовополонених забирають з табору, щоб підготувати до виконання небезпечного завдання в тилу ворога. Їм належить не тільки подолати природну недовіру до них радянських військовослужбовців, але і вирішити для себе важливу психологічну дилему: чи зможуть вони в разі потреби стріляти в своїх співвітчизників?
У ролях
Петер Праґер — Гюнтер Беккер Уве Цербе — Вальтер Панконін Еберхард Кірхберг — Карл Коралевскі Детлеф Гіссен — Гельмут Кушке Донатас Баніоніс — майор Мауріс Маргарита Терехова — Світлана Іван Лапиков — генерал Євген Кіндінов — Віктор Глинський Болот Бейшеналієв — полковник-киргиз Михайло Васьков — Коля Анатолій Папанов — Лопаткін Анатолій Рудаков — Вася
Знімальна група Режисер — Конрад Вольф Сценаристи — Вольфганг Кольхаазе, Конрад Вольф Оператор — Вернер Бергманн Композитор — Райнер Бьом Художник — Альфред Хіршмайєр
Посилання