Гаккебуш Любов Михайлівна ( , Немирів — 28 травня 1947, Київ) — українська драматична акторка, професорка, перекладачка, вчителька, народна артистка УРСР (з 1943 року), дворянка. Дружина Василя Василька.Гаккебуш Любов… С. 339 Мати режисера Валерія Гаккебуша, сестра вченого-психіатра Валентина Гаккебуша. Перша виконавиця ролі леді Макбет на українській сцені.Там само.

Біографія Народилась 14 (26 вересня) 1888 року в Немирові. В 1896–1905 роках навчалась в Інституті шляхетних дівчат в Києві. В 1914 році закінчила історико-філософський факультет Московських вищих жіночих курсів. 18 жовтня 1917 року дебютувала на сцені Державного національного театру в Києві у ролі Панночки («Осінь», О. Олеся).

1922 року працювала в трупі Мандрівного театру «Каменярі», який діяв під керівництвом В. Василька.Кордюм А. В. Крізь кінооб'єктив часу. Спогади ветеранів українського кіно. К., «Мистецтво», 1970. — с. 74

Працювала у театрі Леся Курбаса «Березіль», Донецькому українському музично-драматичному театрі, театрах Вінниці, Одеси, Києва. З 1919 року вела педагогічну роботу у різних театральних студіях, у Харківському музично-драматичному інституті.

Член КПРС з 1943 року. Після 1944 року оселилася в Києві. У 1944–1947 роках викладала в Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Зосередилася на перекладацькій діяльності. Зробила 32 переклади п'єс з російської та французької мов, зокрема автор перекладів українською мовою Мольєра, Горького («Міщани»), Треньова, Афіногенова, Ромашова.

Померла 28 травня 1947 року. Похована в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 20, ряд № 1; автори надгробку — скульптор Іван Кавалерідзе, архітектор Р. П. Бикова; встановлений в 1971 році).

Творчість За 30 років сценічної діяльності зіграла у виставах: Іокаста («Цар Едіп», Софокла); леді Макбет («Макбет», В. Шекспіра); Лукія («Відьма», Т. Шевченка); Любов («Любов Ярова», К. Треньова); Неріса («Оргія» Лесі Українки); Ярославна («Яблуневий полон», Дніпровського); Гелена («Богдан Хмельницький», Старицького); Ліда («Платон Кречет», Корнійчука); Васса («Васса Желєзнова», Горького) та багато інших.

Цікавий факт По закінченні війни, коли влада не раз пригадувала Іванові Кавалеридзе перебування під німецькою окупацією, а київська кіностудія виселила його зі службової квартири. Майстра прихистила Любов Гаккебуш у своєму помешканні на Великій Житомирській, 17.

Пам'ять

В Києві на будинку № 17 по вулиці Великій Житомирській, де жила акторка в 1938–1947 роках в 1970 році встановлено меморіальну дошку (граніт, барельєф: скульптор І. П. Кавалерідзе, архітектор Р. П. Бикова).

Примітки

Література Гаккебуш Любов / — С. 339 Жадько В. О. Український некрополь.— К., 2005.— С. 151 Н. П. Єрмакова. Акторська майстерність Любові Гаккебуш. — Київ: Наукова думка, 1979. — 123 с. Смолич Ю. Перша актриса нового українського театру (Любов Гаккебуш) / Смолич Ю. Про театр.— К., 1977. Liubov Hakkebush

Посилання