Сергі́й Наза́рович Бу́бка (4 грудня 1963, Кам'янобрідський район, Луганськ) — радянський та український легкоатлет, спортивний функціонер і політичний діяч. Олімпійський чемпіон, чемпіон світу і Європи зі стрибків із жердиною, багаторазовий рекордсмен світу. Герой України (2001).
1985 року Бубка першим у світі стрибнув з жердиною на 6 м. 1988 року він переміг на Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі. Загалом встановив 35 світових рекордів, щоразу трохи покращуючи свій попередній результат. Його рекорд 6 м 15 см для стрибків з жердиною у приміщенні, встановлений 1993 року, протримався до 2014 року, а рекорд 6 м 14 см для змагать просто неба, встановлений 1994 року, був побитий лише 2020.
Після завершення спортивної кар'єри обіймав керівні посади в низці спортивних організацій: президент Національного олімпійського комітету України (2005—2022), член Міжнародного олімпійського комітету (з 1999), перший віце-президент Міжнароднародної асоціації легкоатлетичних федерацій (2015—2023). Народний депутат України (2002—2006), обраний від блоку «За єдину Україну!», потім у складі «Партії регіонів». Позаштатний радник Президента України Віктора Януковича (2010—2014). Бубку звинувачували в економічній діяльності на території Росії й у недостатній реакції на агресію Росії проти України, через що він втратив частину своїх спортивних посад.
Життєпис
Походження й освіта Народився 4 грудня 1963 року в Луганську (тоді Ворошиловград) в родині старшини збройних сил СРСР Назара Васильовича Бубки та сестри-господарки поліклініки Валентини Михайлівни Бубки. Має старшого брата — Василя Бубку (1960 р.н.), який теж стрибав із жердиною, став срібним призером чемпіонату Європи (1986), депутатом Донецької обласної ради й підприємцем. Бубка розповідає, що його бабуся була племінницею митрополита Іларіона (Огієнка), міністра УНР, а згодом предстоятеля Української греко-православної церкви Канади.
Бубка закінчив Київський інститут фізичної культури, здобувши там 1987 року фах тренера. 2001 року захистив кандидатську дисертацію «Формування індивідуальних здібностей студентів у процесі фізичного виховання» в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України. 2014 року захистив дисертацію доктора педагогічних наук.
Кар'єра спортсмена
Стрибками з жердиною Бубка почав займатися 1973 року в Луганську. 1979 року продовжив заняття в Донецьку. Його першим тренером був Віталій Опанасович Петров, заслужений тренер СРСР, а пізніше його тренували Євген Родіонович Волобуєв та Аркадій Георгійович Шквира. Окрім стрибків з жердиною захоплюється великим тенісом, лижами, футболом, музикою.
У десять років вже обрав своєю спортивною спеціальністю стрибки із жердиною, та навчався в дитячих спортивних школах Луганська і Донецька. 1981 року став срібним призером на чемпіонаті СРСР серед дорослих.
13 липня 1985 року на паризькому стадіоні Бубка став першим стрибуном із жердиною, хто подолав рубіж 6 метрів. Це досягнення привернуло велику увагу ЗМІ. 1986 року на Іграх доброї волі в Москві відбулася драматична дуель Сергія Бубки і Родіона Гатауліна, яку Бубка виграв з новим світовим рекордом 6,01 м, пройшовши над планкою із запасом 20-25 см.
1988 року Бубка завоював золото на Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі.
Пізніше Бубка уклав угоду про співпрацю з виробником спортивного одягу Nike, за якою йому платили 40 тисяч доларів за кожен світовий рекорд. Він намагався за кожної можливості покращувати свій попередній рекорд на 1 см, Телебачення Торонто. Так він став 35-разовим рекордсменом світу (на літніх змаганнях— 17 разів, найкращий результат 6,14 м (1994; рекорд побито в 2020 році); у закритих приміщеннях — 18 разів, найкращий результат 6,15 м (1993; рекорд побито в 2014 році). У середині 1990-х він жив у Монте-Карло, їздив на дорогому Феррарі, регулярно дивився ігри Національної баскетбольної асоціації і, попри слабку англійську, був дуже популярним у світі.
На Олімпійських іграх 1996 року в Атланті через травму ноги Бубка не зміг пройти кваліфікацію. 1990 року Бубка став членом Національного олімпійського комітету України, а 1992 року — членом Федерації легкої атлетики України.
Кар'єра спортивного функціонера
Після завершення спортивної кар'єри Бубка обіймав низку керівних посад в українських і міжнародних спортивних організаціях. Він був членом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) з 1999 року, членом виконкому МОК (2000—2008, від 2012), членом Комісії Атлетів МОК () (1996—2002), головою Комісії (2002—2008), її почесним членом (з 2008). 23 червня 2005 Бубка став президентом Національного олімпійського комітету України, змінивши на цій посаді Віктора Януковича. Бубка залишався на цій посаді понад 17 років. У 2015 році він активно виступав проти усунення Росії від участі в Літніх Олімпійських іграх 2016 у зв'язку з допінговим скандалом. Він порівнював ситуацію з бойкотом Радянським Союзом Літньої олімпіади 1984 року в Лос-Анжелесі, який не дозволив йому самому взяти участь у тій олімпіаді.
З 2001 Бубка був членом ради Міжнародній асоціації легкоатлетичних федерацій. 2007 його обрали віцепрезидентом, потім знову переобирали в 2011 і 2015 роках, а 2023 року після критики його зв'язків з Росією він втратив посаду віцепрезидента. Інші спортивні посади:
Член Ради Асоціації літніх міжнародних олімпійських федерацій () (2009 — дотепер). Голова Координаційної комісії чемпіонату світу в Москві 2013. Член Виконкому Федерації легкої атлетики України. Член Академії Laureus World Sports.
Сергій Бубка — засновник і президент спортивного клубу ім. С. Бубки в Донецьку (1992—2002), почесний президент (від 2002). Від 1990 року під керівництвом Бубки в Донецьку проводилися щорічні міжнародні змагання серед найсильніших атлетів світу зі стрибків із жердиною «Зірки жердини», однак 2015 року після захоплення Донецька ДНР змагання припинилися.
Політична діяльність
У травні 2002 Бубку обрали Народним депутатом України 4-го скликання від блоку «За єдину Україну!». Бубка займав 12-те місце у виборчому списку цього блоку, підтримуваного Президентом України Леонідом Кучмою. У червні 2002 року він став членом фракції «Регіони України». Під час каденції він був членом Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму, а також членом групи з міжпарламентських зв'язків з Естонською Республікою.
Також Бубка обіймав такі посади: Позаштатний радник Президента України Віктора Януковича (9 квітня 2010 — 24 лютого 2014) Головний радник прем'єр-міністра України зі спорту (2002—2005) Радник віцепрем'єр-міністра України у справах молоді, культури та спорту (від 2006) Критика політичної позиції
У липні 2023 рокуТищенко К. Родинна фірма Сергія Бубки продає пальне окупантам — ЗМІ // Українська правда. — 2023. — 8 липня. кореспонденти Bihus.Info виявили, що Сергій Бубка є співвласником трьох компаній, зареєстрованих у Російській Федерації, зокрема ТОВ «Монблан» (торгівля нафтопродуктами на території ДНР), ТОВ «Август» і ТОВ «Спортивний клуб Сергія Бубки»Російські компанії Бубки продовжують продавати пальне окупантам, — ЗМІ Джерело: https://biz.censor.net/n3440193. За цим фактом пособництва державі-агресору СБУ України відкрила кримінальне провадження за ст. 111-2 КК України. Міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт не засудив дії Сергія Бубки, а зазначив, що той готує позов до суду про спростування неправдивих данихКримінальне провадження СБУ не зупинило: Бубка продовжує співпрацювати з окупантами. Бубка записав звернення, у якому заявив, що він не має стосунку до жодного бізнесу на окупованих територіях, канал Сергія Бубки. Рух ЧЕСНО додав Бубку до свого «реєстру зрадників».
2022 року Бубка виїхав з України як біженець й оселився в містечку Ез на Лазурному березі Франції. Він зберіг частину своїх спортивних посад, але регулярно зазнавав критики за недостатню протидію Росії у спортивних організаціях. 17 листопада 2022 року на тлі суспільного невдоволення слабкою реакцією Бубки на повномасштабне вторгнення Росії новим головою Національного олімпійського комітету України замість нього обрали Міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта. 2022 року Бубка очолив Міжнародну асоціацію ігор майстрів, яка дозволила спортсменам з Росії виступати під національною символікою їхньої країни на World Masters Games. 2023 року після критики його зв'язків з Росією він втратив посаду віцепрезидента Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій, але отримав пожиттєве почесне членство в асоціації. 2024 року його переобрали членом Міжнародного олімпійського комітету терміном на наступні 8 років. У грудні 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про скасування призначених Сергію Бубці державних стипендій. Загалом після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Бубка значною мірою відійшов від публічного життя.
Коли 12 лютого 2026 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) позбавив українського скелетоніста Владислава Гераскевича права участі в Зимовій олімпіаді 2026 через його «Шолом пам'яті», член МОК Бубка ніяк на це не відреагував. Під час виступу у Верховній Раді України 26 лютого Гераскевич звинуватив Бубку в тому, що «він системно знищує Україну, він торгує з окупантами, він допускає російські прапори в організаціях, які він очолює». Гераскевич закликав накласти на Бубку санкції й позбавити його звання Героя України, Телеканал Рада.
Родина Батько — Назар Васильович Бубка був старшиною ЗС СРСР (після 1972 — прапорщиком) Мужской разговор. Мати — Валентина Михайлівна Бубка була сестрою-господаркою в одній із міських поліклінік, мешкала в Луганську. Старший брат Василь Бубка (нар. 26 листопада 1960, Луганськ) теж стрибав із жердиною, був срібним призером на чемпіонаті Європи 1986 року, 1997 року завершив спортивну кар'єру, депутат Донецької обласної ради, генеральний директор ТОВ «Монблан» в окупованому Донецьку, підозрюваний у справі про торгівлю з окупантами, оголошений у розшук в Україні, отримав громадянство РФ. Племінник Олександр Бубка (нар. 9 вересня 1986) теж стрибун із жердиною, за фахівець із телекомунікаційних систем та мереж. Дружина Лілія Федорівна Бубка — тренер з художньої гімнастики. Син Віталій Бубка (нар. 1985), тенісист, живе у Франції. Син Сергій Бубка-молодший (нар. 10 лютого 1987), тенісист.
Основні спортивні досягнення
Олімпійський чемпіон: 1988 (Сеул) Чемпіон світу: 1983 (Гельсінкі), 1987 (Рим), 1991 (Токіо), 1993 (Штутгарт), 1995 (Гетеборг), 1997 (Афіни) Чемпіон світу у приміщенні: 1985 (Париж), 1987 (Індіанаполіс), 1991 (Севілья), 1995 (Барселона) Переможець змагань на Кубок світу: 1985 Чемпіон Європи: 1986 Переможець змагань на Кубок Європи: 1985 Чемпіон Європи в приміщенні: 1985 Переможець гран-прі IAAF у стрибках із жердиною Переможець гран-прі IAAF серед усіх видів: 1991, 1993 Чемпіон СРСР: 1984
Світові рекорди Сергій Бубка — 35-разовий рекордсмен світу.
Він бив рекорди: на літніх змаганнях 17 разів:
5.85 м — Братислава, 1984 р. 5.88 м — Сен-Дені, 1984 р. 5.90 м — Лондон, 1984 р. 5.94 м — Рим, 1984 р. 6.00 м — Париж, 1985 р. 6.01 м — Москва, 1986 р. 6.03 м — Прага, 1987 р. 6.05 м — Братислава, 1988 р. 6.06 м — Ніцца, 1988 р. 6.07 м — Шізуока, 1991 р. 6.08 м — Москва, 1991 р. 6.09 м — Формія, 1991 р. 6.10 м — Мальме, 1991 р. 6.11 м — Діжон, 1992 р. 6.12 м — Падуя, 1992 р. 6.13 м — Токіо, 1992 р. 6.14 м — Сестрієре, 1994 р.
у приміщенні — 18 разів:
5.81 м — Вільнюс, 1984 р. 5.82 м — Мілан, 1984 р. 5.83 м — Лос-Анджелес, 1984 р. 5.87 м — Осака, 1986 р. 5.92 м — Москва, 1986 р. 5.94 м — Лос-Анджелес, 1986 р. 5.95 м — Нью-Йорк, 1986 р. 5.96 м — Осака, 1987 р. 5.97 м — Турин, 1987 р. 6.03 м — Осака, 1989 р. 6.05 м — Донецьк, 1990 р. 6.08 м — Волгоград, 1991 р. 6.10 м — Сан-Себастьян, 1991 р. 6.11 м — Донецьк, 1991 р. 6.12 м — Гренобль, 1991 р. 6.13 м — Берлін, 1992 р. 6.14 м — Лівін, 1993 р. 6.15 м — Донецьк, 1993 р. </div>