Зру́бова гре́бля, Дерев'яна гребля. // також ка́шична гре́бля Плотина. // І. Шелудько, Т. Садовський. Російсько-український словник технічної термінології (проект). — 1928. — С. 253—254. — дерев'яна (рідше залізобетонна) водопідпірна гідротехнічна споруда, основні елементи якої, що сприймають навантаження, виконують з зрубів, або ка́шиць. Зрубові греблі зазвичай сприймають натиск до 10-15 м (іноді до 20 м).
Будова
Зруб, що також називається ка́шицею, являє собою конструкцію у вигляді ящика, зазвичай зібраного з колод або брусків й заповненого баластом (ґрунт, каміння тощо). Розрізняють при цьому зруби двох типів — суцільної зборки та градкові, або наскрізного типу. Другий тип розповюджений у Америці. Зруби обох типів можуть бути зібрані з окремих залізобетонних брусків.
Дерев'яні зрубові (кашичні) греблі, не дивлячись на обмежений термін служби деревини, дуже економічні, особливо в районах, багатих лісом.
У залізобетонних зрубових гребель напірна і низова частини споруджуються у вигляді суцільних залізобетонних плит. Простір між плитами заповнюється баластом (ґрунт, каміння тощо). У порівнянні з масивною гравітаційною греблею витрата бетону в залізобетонній зрубовій греблі істотно знижується.
Зрубові греблі зводять, як правило, безпосередньо на скельних і щільних нескельних основах, коли неможливо здійснити забивання паль. Якщо ж зруби (кашиці) встановлені на палях, греблю називають пальово-зрубовою.
Галерея
Див. також
Клявза
Примітки