Гіпо́теза (або засновок) — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблемиМ. В. Попович. «Гіпотеза» // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1979. — стор. 45..
З погляду логіки, гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що є здогадом, тобто, положенням, яке тимчасово вважають можливо істинним, поки не встановлено істинуТофтул М. Г. Логіка: підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с..
У практичній площині гіпотезу можна означити як форму розвитку знань, що є обґрунтованим припущенням, висунутим із метою з'ясувати властивості й причини досліджуваних явищ. Зазвичай гіпотезу висловлюють на основі низки спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому гіпотеза виглядає правдоподібно.
Особливості та значення гіпотези
Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, ще не вірогоідне знання)Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971—656 с..
Значення гіпотези визначене тим, наскільки вона допомагає розв'язувати теоретичні та практичні задачі. У проблемній ситуації висувають кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і давати змогу робити висновки, що можна перевірити (фактами — в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами — в абстрактних теоріях).
Спростування гіпотези (часто за допомогою контрприкладу) переводить її до розряду помилкових тверджень. Доведення (доказування) гіпотези (за допомогою експерименту чи серії експериментів, умовиводу з дотриманням правил формальної логіки) робить її доведеним фактом, теоремою, теорією. Не доведена і не спростована гіпотеза називається відкритою проблемою. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) — не гіпотези.
Неспростовна гіпотеза
Неспростовні гіпотези () — припущення, основний зміст яких неможливо спростувати — або через технічні обмеження, або через суб'єктивність. Наприклад, «Шоколад завжди кращий за ваніль» (суб'єктивне). Або «У галактиці Андромеди є живі істоти» (поза технічними можливостями). Інший термін для неспростовних гіпотез — «спекуляція».
Випадки, коли вдаються до гіпотез
До гіпотез удаються в таких випадках: Коли відомих фактів замало для пояснення причинної залежности явища, але є потреба його пояснити; Коли факти складні й гіпотеза може принести користь як узагальнення знань натепер, як перший крок до їх роз'яснення; Коли причини фактів неможливо напряму дослідити, тоді як їхній вплив чи наслідки можуть бути предметом вивчання.
Формування гіпотез Гіпотези в своєму розвитку проходять три стадії: Накопичення матеріалу, висунення гіпотези; Формування основної гіпотези та її обґрунтування; Перевірення отриманих результатів на практиці.
Наукова гіпотеза та гіпотеза в широкому сенсі слова
Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.
Гіпотезу вважають науковою, якщо вона, відповідно до наукового методу, пояснює факти, охоплені цією гіпотезою; не є логічно суперечливою; принципово спростовна, тобто потенційно її можна перевірити критичним експериментом; не суперечить раніше виявленим законам і, найпевніше, застосовна до ширшого розмаю явищ.
Наукова гіпотеза дає змогу об'єднати певну сукупність інформації, що є науковим знанням, в систему знань і утворює теорію в тому разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти.
У природничих науках гіпотезу висувають, щоб пояснити будь-яке явище, і її потрібно перевіряти дослідом та теоретично обґрунтувати, щоб вона стала достовірною науковою теорією.
Гіпотеза в широкому сенсі слова є здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим підсумком спостережень, коротким описом зв'язку між певними явищами.
Вимоги, які висувають до наукової гіпотези
До наукової гіпотези можуть висувати такі вимогиБаженов Л. Б. Современная научная гипотеза — в кн. «Материалистическая диалектика и методы естественных наук». — М., 1968.: Принципова перевірність (спростовність) пропонованої гіпотези; Якнайбільша загальність гіпотези, тобто гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких її висунуто, але і якомога ширший клас явищ (у межах можливого), зокрема й ті явища, що, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані з первинними; Передбачувальна спроможність; Принципова (логікова) простота; Спадковий зв'язок висуваної гіпотези з попереднім знанням.
Види гіпотез за предметом гіпотези
Гіпотези можуть стосуватися: фактів — у судовому слідстві, в дослідженні історика, тощо; безпосередньо не спостережуваної внутрішньої основи явищ (пояснювальні гіпотези в природничих науках); властивостей абстрактних об'єктів — у математиці та логіці.
Відомі гіпотези
Перевірка деяких математичних гіпотез розтяглася у часі на століття. Велика теорема Ферма, сформульована приблизно у 1637 р., залишалася гіпотезою більш ніж 300 років, перш ніж була доведена у 1995 р. Гіпотезу Ейлера, сформульовану в 1769 р., спростували, навівши контрприклад напередодні 200-річчя її публікації, у 1966 р.
Чимало наукових гіпотез, поширених у давнину, пізніше було спростовано (наприклад, геоцентризм, нептунізм). Інші знайшли підтвердження й лягли в основу сучасної науки (атомістика, генетика).
Чимало гіпотез присвячено проблемі походження життя на Землі. Окрім теорії еволюції, підтвердженої великим масивом наукових даних, частково підтвердженою науковими даними вважають і гіпотеза панспермії. Іноді креаціонізм зараховують до гіпотез про походження життя, хоча ідеї креаціонізму засновані на вірі і, як такі, що не припускають можливої їх помилковости, з погляду чистоти термінології не можна зарахувати до розряду гіпотез.
Деякі гіпотези беруть на озброєння діячі псевдонауки. Наприклад, уфологія користується позаземною гіпотезою походження НЛО.
Див. також Нульова гіпотеза Перевірка статистичних гіпотез Гіпотетично-дедуктивний метод Проблеми тисячоліття Відкриті математичні питання Нерозв'язані проблеми фізики Нерозв'язані проблеми лінгвістики
Примітки
Література Гіпотеза //
Посилання Гіпотеза // ГІПО́ТЕЗА //ЕСУ Гіпотеза //
What is Science? // Університет Меріленду (Коледж-Парк)