«Довгі роки» () — британський драматичний телесеріал 2019 року випуску. Був анонсований у червні 2018 року, зйомки почалися у жовтні. Розповідає про життя британської родини Лайонсів, на фоні якого зображено прихід до влади Вів'єн Рук — епатажної політикині й підприємиці, що не звикла приховувати свої суперечливі думки, які розділяють націю. Серіал «жорстко критикує сьогодення, нігілістично зображуючи майбутнє».

Синопсис Серіал показує 15 років життя родини Лайонсів із Манчестера. Це старший син Стівен і його дружина Селеста, які виховують своїх дітей; середній син Данель, гей, одружений з Ральфом; молодша дочка Розі, мати-одиначка; і старша сестра Едіт. Родину очолює їхня бабуся, владна Мюріель. Вирішальною для них усіх стає ніч 2019 року, коли їх зацікавлює маловідома політична діячка Вів'єн Рук, яка отримує дедалі більшу владу.

У наступні роки в родині Лайонсів відбуваються різні зміни, а політична ситуація дедалі загостроюється. Життя Лайонсів відбувається на тлі конфлікту між США та Китаєм, продовження напруги між Ізраїлем і Палестиною, окупації України Росією та технологічного прогресу, що стирає межі між людиною та машиною.

Ролі виконували Емма Томпсон — Вів'єн Рук — епатажна депутатка, що прийшла у політику з бізнесу та стала відомою завдяки ненормативній лексиці в прямому ефірі, провівши свою партію в парламент завдяки популістичній риториці. Джесіка Гайнс — Едіт Лайонс — найстарша із дітей родини, політична та екологічна активістка, роками не бувала вдома, роз'їжджаючи по різних «гарячих точках». Рорі Кіннір — Стівен Лайонс — старший брат, працює фінансовим консультантом, одружений і має двох доньок.  — Селеста — дружина Стівена, бухгалтерка. Рассел Тові — Даніель Лайонс — середній брат, гей, працює в організації, що займається розселенням біженців. Рут Мадлі — Розі Лайонс — менша сестра, має розщеплення хребта, користується інвалідним візком, мати-одиначка, працює менеджеркою у шкільній їдальні.  — Мюріел Дікон — бабуся родини по матері, яка нещодавно померла; родина з'їжджається до неї на свята.  — Ральф — гей, чоловік Даніеля.  — Бетані — старша донька Стівена і Селести, трансгуманістка.  — менша донька Стівена. Максим Болдрі — Віктор Горайя — український біженець, гей, коханий Даніеля.

Серії

Сприйняття На агрегаторі оглядів Rotten Tomatoes серіал зібрав 89 % схвальних оцінок із середнім балом 7,30/10. Критичний консенсус сайту виніс вердикт: «„Довгі роки“ гостро критикують сьогодення з нігілістичною проєкцією на майбутнє, підживлюючи руйнівну сатиру жвавим почуттям гумору та персонажами, що викликають інтерес». На Metacritic серіал має середньозважений бал 78 зі 100, що свідчить про «загалом схвальні відгуки».

Генк Стювер у The Washington Post описав, що «Довгі роки» безжально вказує на те, що ми всі несемо спільну провину за стан світу. Мюріел неодноразово нагадує своїм нащадкам, що всі вони зробили внесок у те, що бачать у випусках новин, і серед чого поступово стають жити. Але епілог критик назвав «безглуздим» і надто простим.

Шеннон Міллер у The Verge відгукнулася, що сценарист Рассел Т. Девіс, можливо, не має достатньої уяви щодо майбутнього, але він гостро описує поточні події. Це не серіал про неминучі жахи майбутнього, це про родину, яка намагається якнайкраще розібратися в сучасності, і про те, як вибір, зроблений сьогодні, впливає на завтра.

Джеймс Поневозік у The New York Times стверджував: як не дивно, найкраще показано Рук, чий авторитаризм люди сприймають як простонародний здоровий глузд. Це амбітна, часом зворушлива спроба показати сімейну драму в дусі свого часу, краща за «Тут і зараз» від HBO (2018). Але Девіс наче намагається зловити водоспад у чашку, обігруючи безліч новин. Попри всю свою інтелектуальність, серіал «Довгі роки» тільки підсилює відчуття безладу сучасного світу.

Дмитро Бондарчук у BBC Україна писав, що серіал показує небажання людей бачити власні проблеми та навпаки — бажання бачити їх у інших. «Довгі роки» рясніє такими прикладами, як коли один персонаж захищає право біженців з України просити притулку в Британії, але називає ідіоткою матір жінки, яка висловлюється проти мігрантів. Більшу частину серіалу автори вибудовують майбутнє, в якому люди все менше вірять у реальність. Проте ближче до кінця серіалу вони ніби забувають, яке майбутнє прогнозували і руйнація диктатури з поверненням до ідилічного життя відбувається «смішно легко».

Серіал заборонено в КНР. Невдовзі після прем'єри першого епізоду серіал отримав рейтинг 9,5/10 на китайському агрегаторі оглядів Douban. Але впродовж доби всі публікації, або навіть згадки про серіал, видалили з таких вебсайтів, як Baidu та Weibo через зображення військового протистояння між Китаєм та Америкою в Південнокитайському морі.

Примітки

Посилання