Сергій Володимирович Детюк ( 26 квітня 1973, Павлоград, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — український кіно-, теле- та театральний актор. Заслужений артист України (2025)Указ Президента України від 20 січня 2025 года № 39/2025 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України».

Життєпис Сергій Детюк народився 26 квітня 1973 року в Павлограді. Закінчив у 1996 році акторське відділення Дніпропетровського державного театрального училища. Після закінчення навчання — актор Чернігівського обласного молодіжного театру в 1996-1999 роках.

З 1999 по 2013 роки Сергій Детюк працював актором Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру.

У 2007 — 2008 роках — актор Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка.

З 2007 по 2012 роки працював актором Запорізького муніципального театру-лабораторії «VIE».

Закінчив кафедру організації театральної справи Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

З 2013 по 2021 роки актор Київського театру драми та комедії на лівому березі Дніпра.

З 2021 року актор Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.

Особисте життя Сергій Детюк одружений з акторкою Ольгою Максимишин.

Доробок Ролі у театрі Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра 2018 — Дені Дідро — «Гульвіса» за п'єсою «Le Libertin» Еріка-Емманюеля ШміттаДідро потрапить у жіночий полон на київській сцені «Вечірній Київ» 2018 — Андрій Карпович — «Брехня» за п'єсою Володимира Винниченка«Брехня» «Театр» 2017 — Месьє Аміль — «Життя попереду» за романом Ромена Ґарі 2015 — Ларрі — «Близькість» Патріка МарбераГра за правилами і без «День» 2015 — Олег — «20 років без повітря» за п'єсою Ганни Яблонської «Язичники»Хто ми такі та куди йдемо? «День» 2014 — Петро Максимович — «Радість сердечна, або Кепка з карасями» за оповіданнями Юрія Коваля«Зараз те, що відбувається на вулиці, набагато важливіше ніж те, що ми показуємо зі сцени» «День» 2014 — Бертран — «Корсиканка» Іржі ГубачаКорсиканка «Театр» 2014 — Бахчеєв — «Опискин. Фома!» Федора Достоєвського 2014 — Явір — «Даринка, Гриць та Нечиста сила» Вадима Бойка

Театр Сузір'я 2017 — Лікар Штоль — «Нетутешній» за п'єсою Карла Ветлінґера «Чи відомий вам Чумацький шлях»Психологічно-емоційний «трансформер» «День»

Запорізький театр-лабораторія «VIE» 2010 — Фелікс — «Сич і Кішечка» Білла Маноффа«Сич і кішечка»: Історія одного кохання ... 2009 — Чоловік — «Все, нарешті» Петера Турріні 2008 — Бомбіла — «Рейс 1999 або Карма успішності» Леоніда АндроноваЗапорізька Мельпомена 2008 — Володимир — «Годо приходить» Алана Тітлі

Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка 2008 — Бертрам — «Все добре, що кінчається гаразд» Вільяма Шекспіра 2008 — Михайло — «Земля» Ольги Кобилянської

Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театр 2013 — Християн-Теодор — «Тінь» Євгена Шварца 2006 — Джордж Пігден — «№13 або божевільна ніч Джорджа Пігдена» Рея Куні 2005 — Саша — «Квітень в новорічну ніч» 2004 — Відьма — «Івасик Телесик», народна казка 2004 — Джек-Бойовий коник — «Тринадцята зірка» Віктора Ольшанського 2003 — Мікеле — «Філумена Мартурано» Едуардо Де Філіппо 2003 — Кіт Філофей — «Геть! Або історії кота Філофея» Валерія Зиміна 2002 — Датан — «Мойсей» Івана Франка

Чернігівський обласний молодіжний театр 1999 — Кавалер — «Трактирниця» Карла Ґольдоні 1999 — Брандахлистова — «Смерть Тарєлкіна» Олександра Сухово-Кобиліна 1998 — Леандро — «Любов до трьох апельсинів» Леоніда Філатова 1998 — Верблюд — «Ганчір'яна лялька» Вільяма Ґібсона 1998 — Лаерт — «Гамлет» Вільяма Шекспіра 1997 — Петя Трофімов — «Вишневий сад» Антона Чехова 1997 — Тіберій — «Зачароване коло» Миколи Гоголя 1997 — Стів — «Трамвай «Бажання» Теннессі Вільямса 1996 — Граф Альмавіва — «Севільський цирульник» П'єра Бомарше 1996 — Служитель бібліотеки / боксер / німецький солдат / поліціянт — «Неймовірний ілюзіон Ерні» Алана Ейкборна«Неймовірний ілюзіон Ерні» «Чернігівський обласний молодіжний театр» 1996 — Сільва — «Старший син» Олександра Вапилова

Фільмографія

Премії 2011 — Міжнародний фестиваль «Homo Ludens» (м. Миколаїв) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні; 2011 — Міжнародний фестиваль «Арт-Окраїна» (м. Санкт-Петербург) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні; 2011 — Міжнародний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера ТуррініРоксоляна Свято. Таврійські театральні традиції «Кіно-Театр». 2011. № 5«Мельпомена 12 + 1» фінішувала «Вгору»; 2009 — Всеукраїнський фестиваль недержавних театрів «Курбалесія» — «Найкращий актор фестивалю» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні; 2008 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Бомбіли у виставі «Рейс 1999 або Карма успішності» Леоніда Андронова; 2006 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» і Гран-прі за високий професіоналізм та майстерність у створенні характеру англійського джентльмена в екстремальних обставинах за роль Джорджа Пігдена у виставі «№13 або божевільна ніч Джорджа Пігдена» Рея Куні; 2003 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Мікеле у виставі «Філумена Мартурано» Едуардо Де Філіппо;

Примітки

Посилання Сергій Детюк на сайті Театру драми та комедії на лівому березі Дніпра Сергій Детюк на сайті Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки. Сергій Детюк на сайті «Театр»