Гюльчіче́к-хату́н (; ) — наложниця османського султана Мурада I, матір султана Баязида I Блискавичного.
Біографія Точних даних про походження Гюльчічек-хатун немає. Ентоні Олдерсон та Хіт Лоурі вважають її грекинею. Недждет Сакаоглу пише про те, що Гюльчічек була «греконародженою жінкою з турецьким ім'ям, невісткою Орхана Газі, дружиною Мурада Хюдавендігяра та матір'ю Йилдирим Баязида». У праці Tarih-i Saf Бостанзаде Ях'ї, який жив у XVII столітті, є такий рядок: «Жінки були дочками стамбульських королів», проте невідомо, чи була Гюльчічек однією з них. Сакаоглу пише, що автор статті про Баязида I в «Ісламській енциклопедії» Мюкримін Халіл Йінанч повідомляє: «Щодо цієї жінки у вакуфних документах згадуються дві дати: 791 та 802 роки за хіджре. Ці вакуфні документи доводять, що вона була грекинею за походженням»; натомість Йінанч не повідомляє, які саме відомості говорять про походження Гюльчічек. Сакаоглу також пише, що Алдерсон вважав за можливий правильний варіант імені матері Баязида I Гьокчичек, хоча установчі вакуфні документи називають її саме Гюльчічек; крім того, надалі деякі представниці султанської сім'ї також мали це ім'я.
Гюльчичек потрапила до гарему до 1357 року, оскільки цього року вона народила сина Баязида I. Про її подальшу долю достовірних даних немає: на думку Олдерсона, вона померла імовірно до сходження сина на престол - до 1389; при цьому Недждет Сакаоглу припускає, що мати Баязида I могла померти і після 1400, і таким чином вона застала правління сина. Місцем її смерті Сакаоглу називає Бурсу - на той момент вже колишню столицю держави Османів. Мати султана Баязида I була похована у тюрбе в Бурсі; крім Гюльчічек у тюрбе поховано ще троє людей, проте ідентифікувати їх дослідникам не вдалося.
Е. Х. Айверді у своїй книзі «Османська архітектура», посилаючись на роботу Каміля Кепеджіоглу 1370 «Мечеті Бурси», повідомляє, що Гюльчічек пожертвувала велику суму на будівництво месджида Яхші-бея і тюрбе при ньому. Проте достовірно невідомо, чи це була мати Баязида I чи інша жінка на ім'я Гюльчічек. Найімовірніше, правильно останнє, оскільки Кепеджіоглу називає Гюльчічек дружиною бея Караси Аджлана (пом. прибл. 1325) і матір'ю Яхші-бея, яка після захоплення в 1345 Караса Орханом Газі була доставлена до султанського гарему і вийшла заміж за Мурада I; малоймовірно, щоб Мурад I одружився з вдовою, до того ж незнатного походження. Недждет Сакаоглу припускає, що Гюльчічек могла одружитися в Бурсі вже після смерті Мурада I за представника династії Карасиогуллари і народити від нього сина Яхші.
Благодійність
Гюльчічек-хатун активно займалася благодійністю. За її власні кошти і за власною ініціативою Гюльчічек відкрила релігійний благодійний фонд, побудувала мечеть, суфійську обитель, кілька будинків, що належали мечеті, і тюрбе в Бурсі. З усіх будівель тільки тюрбе носило ім'я ГюльчічекErtuğrul, 1996, s. 236—237..За своє коротке життя Гюльчічек-хатун зробила великий внесок у розвиток культури, зокрема архітектури на початку становлення Османської імперії.
Примітки
Література
Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf.: Clarendon Press, 1956. Ertuğrul, Selda. Gülçiçek Hatun Türbesi // Islam Ansiklopedisi. — İslâm Araştırmaları Merkezi, 1996. — Vol. 14. — P. 236—237. Lowry, Heath W. The Nature of the Early Ottoman State. — SUNY Press, 2012. — 197 p. — ISBN 0791487261, 9780791487266. Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford: Oxford University Press, 1993. — 374 p. — ISBN 0195086775, 9780195086775. Sakaoğlu, Necdet. Bu mülkün kadın sultanları. — ALFA/Tarih, 2015. — С. 62—63. — ISBN 978-605-171-079-2. Goodwin, Jason (1998) Lords of the Horizons. London: Chatto & Windus Harris, Jonathan (2010) The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press ISBN 978-0-300-11786-8 Imber, Colin (2002) The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan ISBN 0 333 613872 Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford: Oxford University Press, 1993. — ISBN 0195086775, 9780195086775. (англ.) Zachariadou E.A. The Emirate of Karasi and that of the Ottomans: Two Rival States // The Ottoman Emirate (1300–1389). Halcyon Days in Crete I: A Symposium Held in Rethymnon, 11–13 January 1991 / Zachariadou E.. — Crete University Press, 1994. — С. 225—236. — ISSN960-7309-58-8. (англ.) Zachariadou E.. Orkhan / Encyclopaedia of Islam, Second Edition. — Leiden: BRILL, 1995. — Vol. VIII. — С. 175—177. — (E.J. Brill's first encyclopaedia of Islam, 1913–1936). —ISBN 978-0-691-01078-6.