Ме́двідка () — село в Україні, у Стрижавській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Село відоме старовинною дерев'яною церквою XVII ст., яку збудували на пожертви самих селян. Медвідка — це мальовничі краєвиди, річка, ліс, місця для прогулянок і активного відпочинку.
Через село пролягає автошлях , що веде до , який частково збігається із єврошляхом .
Населення
Згідно з переписом 2001 року, у селі проживає 400 осіб, більшість населення Медвідки є україномовна (94,5 %), російськомовних — меншість (5 %)
Населення села з початку його створення до сучасності займалося сільським господарством. Реформа 1861 року села практично не торкнулася. До 1871 року селяни вільно та безкоштовно випасали худобу на угіддях, косили сіно, рубали ліс та займалися бортництвом. Земської управи в селі не було і тому участі у виборах, зокрема до Державної думи населення не приймало. Оскільки село було далеким від політичних подій, то навіть партійних утворень не було.
У 1923—1930 роках був утворений колгосп, куди був звезений весь реманент селян та тяглова сила. 1932—1933 роки були голодними. Держава забирала хліб, вирощений не лише на ланах колгоспу, а й у садибах одноосібників. Спеціальні бригади спорожнювали ті садиби, розкуркулювали, кидали у в'язниці, били та штрафували.Війна 1941—1945 років на обминула село. На фронт було мобілізоване населення віком від 16 до 40 років. У рідні домівки не повернулися 98 захисників Вітчизни.
Серед принад села також є пам'ятка історії Вінницького району — Пам'ятник 98 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах ДСВ, створений та відкритий у 1968 р. київським художнім фондом. Рішенням № 313 10.06.1971 р. взятий під охорону.
В 60-х роках розпочалася електрифікація села. У 2007 році село було газифіковано.
На даний час у селі працюють: пересувне відділення укрпошти; нова пошта; Meest (доставка по п'ятницях), продовольчий магазин; творчий клуб; садочок та загальноосвітня школа І ступеня; церква; рейсовий автобус.
У центрі села Церква; На північно-східній околиці села Кладовище; У південно-східній частині Могила жертв нацизму, 1942 (іст.); У східній частині Братська могила радянських підпільників, 1944 (іст.).
Історія
Імперський період
У люстрації Вінницького староства 1616 року повідомляється, що до нього належала слобода Медвідка, записана як , це перша письмова згадка про село, також, в цій люстрації вказано, що село Медвідка належало шляхтичу Валентію Калиновському. У виданні Олександра Яблоновського «Ziemie ruskie. Ukraina», село вказано під тією ж назвою, в подимному реєстрі 1629 року, та налічує 26 хат, відноситься до Вінницького староства, що свідчить про спадковий перехід села Медвідка у власність Мартина Калиновського.
В села Медвідка, малась і колишня назва , оскільки саме вона, вказана на військово-топографічній мапі 1863 року, видатного геодезиста і картографа Шуберта Федіра Федоровича та його співавтора П. А. Тучкова.
1862 року була створена церковно-приходська школа та розміщувалась у хаті, що знаходилась на церковній землі.
Згадується й назва , яка присутня на Австро-Угорській мапі 1890–1910 років (46-49 с), також на мапі можна розгледіти наявність двох річок, одна з яких підписана, назва річки — Ставище.
Про назву існує згадка у виданні 1885 року , зокрема таку ж назву згадує й автор В. Гульдман в своїй книзі 1893 року , описуючи Медвідку так із 135 дворами , 896 жителями обох статей. Крилов А. у своїх роботах 1903 року також згадує село Медвідка, зазначаючи 135 дворів, 902 жителів, та додає про наявність православної церкви та церковно-приходської школи при ній.
В 1905 році було побудоване нове приміщення для місцевої школи, на той час її відвідувало близько 40 учнів.А от вже україномовна назва Медвідка, з'являється в газеті «Рада» № 103 від 20 (юліан.7) травня 1910 року
Радянські часи Після жовтневої революції в 1917 році школу було реформовано в початкову школу з 4-річним навчанням.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 14 жителів села
В лісі за Медвідкою, недалеко від схованої дороги між Мізяківською Слобідкою та Павлівкою було місце розстрілу ув'язнених євреїв з Стрижавського гетто. Розстріл відбувся 10 та 12 січня 1942 року, тоді було вбито 239 євреїв.
Після підриву німцями ставки «Вервольф» в березні 1944 року з боку сіл Лаврівка та Медвідка тривали протистояння між німецькими та радянськими військами.
Сучасність 26 вересня 2017 року сталась Пожежа на складі боєприпасів у Калинівці, яка призвела до чималих пошкоджень на території села. Виконуюча обов'язки директора, Медвідського НВК — Тетяна Вигонюк, зазначила, що навчання у школі було припинено 27 вересня, через сильні пошкодження даху, внутрішніх стін та вікон, через що приміщення виявилось непридатним для навчально-виховного процесу. З початку жовтня учнів перевели до вінницької загальноосвітньої школи № 5, а вихованці дитячого садочка залишались весь цей час вдома. На заняття дітей до міста возив шкільний автобус з сусіднього селища Стрижавка. Лікування постраждалих, допомога у відновленні та будівництві житла, відбувалось державним коштом. Згідно дефектних актів обстеження, з державного бюджету було відшкодовано понад 610 тис. грн. 15 червня 2022 року Космічний центр імені Ліндона Джонсона під час МКС-67 зробив знімок із космосу над Медвідкою.
1 травня 2024 року на сесії селищної ради депутати затвердили перейменування вулиць, провулків, населених пунктів на території Стрижавської селищної територіальної громади, серед яких і колишня вулиця Пушкіна, яка нині має назву — вулиця Дем'яна Подчашинського, на честь загиблого військового.
7 серпня 2025 року на сесії селищної ради депутати затвердили перейменування вулиці Центральна в селі Медвідка, яка нині має назву — вулиця Сергія Пилявця, на честь загиблого Героя України.
Пам'ятки та визначні місця
Церква
В селі зберіглася та активно працює, старовинна дерев'яна церква св. муч. Параскеви П'ятниці XVII ст., яку за власний кошт жителі села звели у 1679 році, та назвали на пошану святої великомучениці Параскеви Іконійської, відноситься до Вінницького районного благочинняparaffia/vin Вінницько-Барської єпархії ПЦУ. Дерев'яна Церква Параскеви Великомучениці відноситься до пам'яток архітектури місцевого значення, що знаходяться у Вінницькому районі рішенням виконкому облради нар. деп. від 14.02.91 № 43.
День села та Престольне свято: 10 листопада (28 жовтня)
Археологічні знахідки На північ від Медвідки було знайдено поселення раннього залізного віку VII—IV століть до нашої ери.
Географія
Село Медвідка займає низовину по лівій стороні річки Південний Буг, яка протікає на відстані однієї версти від села. Селом протікає невелика річка Ставище (Медведівка), ліва притока Південного Бугу, яка наприкінці майже кожного літа висихає. Поряд з селом знаходиться густий ліс багатий на флору та фауну. В ньому водяться: вовки, сарни європейські, кабани, дики (Sus scrofa atilla, Thomas), косулі, лиси, лосі, зайці та інші. Ростуть: дуб звичайний, сосна звичайна, модрина європейська, ялина європейська, кедр ліванський, дугласія та інші. Також Медвідський ліс славиться різноманіттям грибів, особливо серед людей, відомий білимта польским грибами. На півночі села знаходиться озеро. +«ВІННИЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»НАЗВАЗагальна площа, гаВ тому числі вкрита лісом, гаЗагальний запас, тис.м3Кількість кварталівМедвідське лісництво1610,41339,7380,259
Ліс що знаходиться за селом, має багату історію, його називають Гущинська Дача та Чорний Ліс. Він є частиною древнього лісу, який за словами старожилів, тягнувся до Карпат та навіть самої Німеччини. Якщо подивитись на цей ліс на мапі, то через нього проходить шлях, який з'єднує села Мізяківську Слобідку та Павлівку.
Клімат помірно континентальний з теплим літом і помірно холодною зимою. Найтепліший місяць року — липень (березень), найхолодніший — січень (лютий). В Медвідці максимальна кількість годин яскравого сонячного сяйва спостерігається в липні, середня тривалість якого становить приблизно 11,53 години. Загалом протягом цього періоду сонячне сяйво сягає близько 357,38 годин.
В середньому, у січні в Медвідці спостерігається найменша кількість годин сонячного сяйва на день. Загальна тривалість сонячного сяйва за цей період становить 65,91 години, тоді як в середньому на день отримують близько 2,13 години.
Протягом року в Медвідці спостерігається приблизно 2466,98 годин сонячного сяйва. Середньомісячна тривалість сонячного сяйва оцінюється приблизно в 205,58 годин.
Часовий пояс (за київським часом) — UTC+2 (літній час — UTC+3). Час регулюється постановою Уряду України, яка щорічно в останню неділю березня о 03:00 переводить стрілки годинника на одну годину вперед, а в останню неділю жовтня о 04:00 на годину назад.
В заплаві річки Південний Буг запропоновано внести до рангу заповідних дві ділянки між селами Слобідка і Медвідка лучну (6 га) і вільшнякову (4 га).
Сусідні населені пункти:
Легенди села
Одна з байок про утворення села, та його назву, хоч і суперечить задокументованим джерелам, записана Сіцінським Юхимом зі слів старожилів. Мовляв у давні часи, приблизно у XVIII столітті, біля тутешньої річки, яка мала назву «Медвеже Пойло» (немає інших випадків такої назви річки Ставище), посеред дрімучих лісів оселилося кілька родин великоруських розкольників (старовірів). За цією байкою, начебто ті старовіри мали при собі дресированих ведмедів, а іноді навіть промишляли грабунком та розбоєм, та вже наприкінці XVIII століття родини цих розкольників за розпорядженням уряду були переселені в село Медвеже Вушко Вінницького повіту, де вони заснували окрему слободу, в якій живуть і донині, а на їхнє ж місце почали селитись малороси (українці), які й утворили нинішню парафію у 1791 році побудувавши першу церкву (хоча табличка на самій церкві 1679 року).
Галерея
Відомі люди Ослюк Максим Ігорович (1999—2024) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Подчашинський Дем'ян Олексійович (1969—2023) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Пилявець Сергій Олегович (1999—2024) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2025, посмертно).
Примітки
Література Лаврі́вка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.188 Паляниця. Українська народна казка Поділля. 57 (6384). Паляниця. СУС —, низка варіантів. Записала Макарова Алла у червні 2008 року. Дорощук Василина Мефодіївна (1904). Вінницька область, Вінницький район, Медвідка.
Медведка (Medwedka) // Брацлавське Воєводство у ХVІ-ХVІІІ століттях // Королівські маєтки. / Микола Крикун: Видавництво Українського католицького університету, Львів, 2008 : С.270
Медвідка // Вінницька область / А. Ф Олійник — Гол. ред. Української рад. енциклопедії АН УРСР, 1972: 778с.— С.18, 188 Медведовка // Український історичний журнал: Випуски 1–3 / Instytut istoriï (Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoï RSR)— Вид-во Академїї наук Української РСР, 2001. В. Найчик «Назви побутових предметів та хатнього начиння в с. Медвідка Вінницького району», 2003 Медведка // Записки Наукового товариства імени Шевченка: Т. 252 / Наукове товариство імени Шевченка (Lʹviv, Ukraine), 2006. Медвѣдка // Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета / Приходы и церкви Подольской епархіи / Подъ редакціею священника Евфимія Cѣцинскаго. — Каменецъ-Подольскъ, 1901. — Вип. 9. — ХХІІІ + 1064 + 175 с. (рос. дореф.). С.: 240. Медвѣдка // Населенные места Подольской губернии. — Каменец-Подольский / А. Крылов. — Типография губернского правления, 1903. 538 с. (рос. дореф.) С. 208. Медведка // Вінниця в XIV—XVII століттях: іст. дослідж. / В. Д. Отамановський. Вінниця: Континент-прим, 1993. 462 с