«Пізня дитина» — радянський художній телефільм 1970 року, знятий на Кіностудії ім. О. Довженка.
Сюжет Розповідь ведеться від імені хлопчика Льоні — пізньої дитини. Щаслива сім'я, де другу дитину чекали 16 років. «Ранні діти з'являються швидко, самі собою, як офіційні свідоцтва в щоденнику, якщо ти пішов у школу». Сестра Льоні, архітектор Людмила, зібралася зі своїм нареченим Іваном у відрядження на півроку, а з батьком (Василь Меркур'єв), цим життєрадісним веселуном, балагуром стався інфаркт. Іван поїхав один і сталося те, що й повинно було статися з молодими людьми в розлуці. Повернувся він майже одруженим. Льоні довелося з маленького, всіма улюбленого хлопчака стати дорослим, щоб згладити рішення дорослих проблем.
У ролях Василь Меркур'єв — Василь Іванович Нечаєв, батько Антоніна Максимова — Ольга Нечаєва, мати Ірина Губанова — Людмила Нечаєва, дочка Анатолій Адоскін — дядя Льоня, лікар-окуліст, сусід Леонід Куравльов — Іван Дмитро Шкрьоба — Льонька Нечаєв, син, пізня дитина Костянтин Єршов — ''Рукомєєв, сусід, батько Валери Рукомєєва
Знімальна група Сценарист: Анатолій Алексін Режисер-постановник: Костянтин Єршов Оператор-постановник: Василь Курач Художник-постановник: Давид Боровський Композитор: Карен Хачатурян Текст пісень Костянтина Єршова Звукооператор: Костянтин Коган Режисер: Юлій Слупський Режисер монтажу: С. Новікова Редактор: Т. Колесніченко Художники: по костюмах — Т. Глинкова, по гриму — Н. Крощук Комбіновані зйомки: оператор — Олександр Пастухов, художник — Віктор Демінський Асистенти режисера: Емілія Іллєнко, Алла Сурикова Директор картини: Борис Жолков
Посилання