Палеоліт

У 2000 році у печері Мала Баланиця (sr:Мала Баланица), яка знаходиться у Сичевській ущелині (sr:Сіћевачка клисура) була знайдена частину щелепи давньої людини, імовірно виду Homo erectus або Homo heidelbergensis, датована 525—397 тисяч років тому.

У печері Пештурина (en:Pešturina) у громаді Нишка-Баня знайшли зуб (моляр) неандертальця віком близько 102 тыс. років тому (морська ізотопна стадія (MIS) 5c).The first Neanderthal specimen from Serbia: Maxillary first molar from the Late Pleistocene of Pešturina Cave, 2019

У печері Салітрен (Šalitrena Cave) знайдено Ґраветтські шари.Mihailović, D., Mihailović, B. 2014. Population dynamics and cultural changes in the Early Upper Palaeolithic of the Central Balkans. In M. Otte, F. le Brun Ricalens (eds.) Modes de contacts et de déplacements au Paléolithique eu

Мезоліт Однією з найдавніших слідів перебування людини на теренах Сербії вважають мезолітичну стоянку мисливців і риболовів Лепенський-Вир. У представників культури Лепенського-Виру виявлено мітохондріальні гаплогрупи H40, J2b1 і Y-хромосомна гаплогрупа R1b1aIain Mathieson et al. The Genomic History Of Southeastern Europe , 2017.

Сільське господарство виникає на теренах Сербії близько 10,5 — 8,5 тис. років до н. е.

Неоліт Неоліт Сербії представлений культурами Старчево і Вінча, створений нащадками переселенців з Малої Азії. Символи культури Вінча, на думку ряду дослідників, були найдавнішою писемністю або протописемністю у Європі. Потім їх змінює баденська культура.

Короткий перелік культур неоліта на теренах Сербії:

Старчево — 6400 р. до н. е. Вінча — 5500 р. до н. е. Бубань-Селкуца-Криводол  — 4000 г. до н. е.

У представників культури Вінча визначено мітохондріальні гаплогрупи H, HV, K1a4 і Y-хромосомна гаплогрупа G2a (субклади G2a2a1, G2a2a1a).

Енеоліт Перші свідоцтва металургії, що відносять до 6-5 тис. до н. е., знайдені на таких стоянках, як Майданпек, Ярмовац, ПлоцникNeolithic Vinca was a metallurgical culture Stonepages from news sources November 2007, а також у доісторичній шахті Рудна ГлаваTasić, 1995, p. 157.http://www.muzeuluniriialba.ro/docs/apulum/articole/40.%20sentmiklosi.pdf.

Давній мідний топор у Європі, знайдений у Прокупле, є свідоцтвом того, що металургія у Європі виникла близько 5500 року до н. е. на теренах культури Вінча.

Геохімічний аналіз зразків, що взяли у торф'яному болоті Црвені-Поток (Crveni Potok), виявив залишки забруднення свинцем починаючи з 3600 року до наших днів.

Деякі культури мідної доби:

Костолацька культура — 3250 рік до н. е.

Бронзова доба

Ватин — 1600 р. до н. е. Брніца — 1400 р. до н. е.

Залізна доба Територію Сербії займають переважно іллірійці, на півночі — фракійці. Розвиваються місцеві варіанти гальштатської культури.

Дослідники

Милоє Васич Володимир Милойчич

Примітки

Див. також

Балканський неоліт

Заслання

Статті по доисторическому періоду Сербии (на серб. мові) Мистецтво Сербии Древнего періоду