Отто Ленель (13 грудня 1849, Мангайм — 7 лютого 1935, Фрайбург) — німецький цивіліст, історик римського права. Професор декількох переважно німецьких університетів; 1895 року був ректором Страсбурзького університету. Автор праць з німецького цивільного права, історії римського права. Досліджував кодифікацію римських імператорських едиктів виконану у ІІ ст. н. е. юристом Сальвієм Юліаном, т.зв. «Постійний едикт»Див.: Энциклопедический словарь Гранат. — Т. 50: Школьное дело — Эволюция внешнего быта. — М.: Рус. библиогр. ин-т Гранат, 1929. — 342 c. — Стб. 101 (ст. "Эдикт"). (його праця Das Edictum Perpetuum. — Leipzig, 1883.).
Твори Lenel O. Das Edictum Perpetuum. — Leipzig, 1883. (reprint: Leipzig, 1927.) Lenel O. Palingenesia iuris civilis. Iuris consultorum reliquae quae Iustiniani Digestis continetur ceteraque iuris prudentiae civilis. Fragmenta minora secundum auctores et libros. — Lipsiae, 1889. — Bd. 1 — 2. Брунс К., Ленель О. Внешняя история римского права. — М., 1904. Примітки
Посилання Ленель (Оттон Lenel) // ЭСБЕ Prof. Dr. iur. Otto Lenel (*13.12.1849 Mannheim — †07.02.1935 Freiburg/Brsg.) E. Bund, ‘Otto Lenel’, in Deutsche Biographie, vol. 14 (Munich, 1985), 204–205.