Фред Вільямс (, повне ім'я Фрідріх Вільгельм Льохерер ; 9 лютого 1938, Мюнхен, Баварія, Німеччина) — німецький актор.

Біографія Народився в Мюнхені. Закінчив Мюнхенський університет за спеціальністю «Інженерна справа». Драматичне мистецтво вивчав у акторській школі. <p> Фред дебютував на великому екрані в 1962 році. Його першою роботою стала італійська комедія «Найкоротший день» режисера Серджіо Корбуччі. <p> В 60-х роках виконував головні ролі в італійських та французьких комедіях. Працював з такими режисерами як Луїджі Дзампа, Дуччі Тесарі, Хосе Беназераф, Антоніо П'єтранджелі. <p> В 1965 році зіграв роль П'єтро Формарі у фільмі «Туманні зірки Великої Ведмедиці» легендарного кінематографіста Лукіно Вісконті. Згодом на екрани вийшов фільм Федеріко Фелліні «Джульєтта і духи» за участі актора. У ньому він зіграв роль арабського принца. <p> В 1983 знявся у фільмі Сабатіно Лепорі «І корабель пливе».<p> Успіх актору принесли ролі Джернота у циклі фільмів німецького режисера Гарольда Рейнла про Нібелунгів та режисера Фабіо де Агостіні у фільмі «Кроваві ночі гестапо». Успішними також стали ролі князя Ракоці у фільмі «Анжеліка і король» та Мішеля де Монсалві у фільмі «Катерина». <p> В 1969—1976 Вільямс виконав головні ролі у десяти фільмах жахів іспанського режисера Хесуса Франко. Співпрацював із режисером Хосе Беназерафом. <p> З 1992 року припинив зніматися в кіно. Проживав у Мюнхені та мав сім елітних магазинів модного дитячого одягу. На даний час проживає у своєму маєтку біля баварського озера Штарнберг. Фільмографія 1989 — Льовенгрюбе () 1983 — Кровне кохання () 1983 — І корабель пливе () 1977 — Міст надто далеко () 1977 — Кроваві ночі гестапо () 1977 — Історія репортерів () 1976 — Побачити Мальту і померти () 1976 — Порушники спокою () 1976 — Друзі Ніка Хезарда () 1975 — Стоп! Це попрабування () 1975 — Розбещені монахині () 1975 — Кровозмішники () 1975 — Жінка плюс жінка () 1975 — Гедодист () 1974 — Мілан: Клан калабрійців () 1973 — Читання процесу () 1973 — Мотив любові () 1972 — Пригоди Піннокіо () 1972 — Месник із Сохо () 1972 — Помста Мабузе () 1971 — Вона вбивала у екстазі () 1971 — Дуель втрьох () 1970 — Граф Дракула -() 1969 — Сальто Мортале- () 1969 — Мадам і її племінниця () 1969 — Ізабелла, диявольська герцогиня — () 1968-1969 — Рінальдо Рінальдіні () 1968 — Ніжні синьйори () 1968 — Катрін — час любити () 1967 — Нібелунги: Помста Крімхільди () 1966 — Нібелунги: Зігфрід () 1965 — Туманні зірки Великої Ведмедиці () 1965 — Пани ( 1965 — Анжеліка і король () 1964 — Джульєтта і духи () 1964 — Дівчата з обкладинки () 1964 — Чудовий рогоносець () 1963 — Венеційський пекар () 1962 — Найкоротший день () 1962 — Залізний капітан ()

Посилання