Інна Самійлівна Чернецька (до шлюбу Бойтлер; 29 серпня 1894–1963) — танцюристка, хореографка, теоретикиня танцю. Засновниця «синтетичного» напряму в танці.

Життєпис Інна Бойтлер народилася в Ризі (за іншими відомостями в Москві), в єврейській родині. Її брати — актор-комік Аркадій Бойтлер, архітектор й інженер-будівельник Веніамін Бойтлер та велогонщик Михайло Бойтлер, сестра — Ганна Бойтлер.

Після закінчення гімназії в 1910 році Інна вивчала природні науки в Берлінському університеті і водночас вчилася в школі танцю в Елізабет Дункан, сестри танцюристки Айседори Дункан. Потім перевелася на історико-філософський факультет Лозанського університету, пізніше навчалася в Мюнхені (музиці Олександра Сахарова і живопису в Олексія фон Явленського). В цей час пластичний і ритмічний танці отримали поширення в Російській імперії завдяки успішним виступам тут Айседори Дункан. Паралельно з навчанням (у цей час вона спеціалізувалася у Рудольфа фон Лабана) Інна Чернецька займалася теоретичними основами «синтетичного танцю». На початку 1914 року вона продовжила навчання в академії гімнастики Еміля Жак-Далькроза, а влітку 1914 року повернулася до Росії.

Оселившись у Москві, вона займалася в школі балетмейстера Михайла Мордкіна і на драматичних курсах Олександра Адашева. У тому ж 1914 році Інна Бойтлер відкрила свою школу-студію на розі Садової і Тверської вулиць (будинок № 10), де прагнула об'єднати в постановці музику, живопис і різні види сценічного руху. Створений нею танець, який прагнув до злиття хореографії з живописом, музикою і драмою, отримав назву «синтетичного».

Її перший сольний виступ відбувся в театрі Зіміна в 1915 році. Тоді ж вона відкрила власні класи для підготовки акторів «синтетичного театру», де навчали пластику, акробатики та жесту (в 1919 році студія була зареєстрована як державна).

У 1916 році ательє Олександра Ханжонкова випустило на екран картину за участі української акторки Віри Холодної. Одним з продюсерів картини був брат Інни — Аркадій Бойтлер. Головну героїню картини звали «Інна Чернецька».

В 1917 році Інна Чернецька одружується з Борисом Щербаковим та народжує сина Юрія Щербакова . В роки громадянської війни Інна Чернецька вивезла студію до Кисловодська. На відкритті студії в Кисловодську виступав поет В'ячеслав Іванов. Крім роботи в студії, І. С. Чернецька викладала в Кисловодській консерваторії, читала лекції, влаштовувала показові вечори, в яких брали участь відомі артисти і поети. У 1920-х вона повернулася до Москви і знову відкрила студію при хореологічній лабораторії (1923). Співпрацювала з міжнародними журналами, зокрема, брала участь в дискусії між «дункановськими» та «мюнхенськими» прихильниками розвитку танцю.

У 1922 році Чернецька бере участь у першій балетній олімпіаді.

У 1923 році Чернецька Інна виступає на ювілеї Брюсова у Большому театрі з композицією Пан (на музику Крістофа Донаньї). Відома серія світлин, зроблених в рідній для Пана стихії, серед дерев, з напівоголеними танцюристами в пікантних позах.

У 1925(?) році Інна Чернецька їде до Парижу і в Німеччину у складі делегації з підготовки всесвітньої виставки. Знайомиться з Костянтином Коровіним, з яким листувалася до кінця його життя. Також відновлює контакти зі своєю хореографічною школою та вчителями, продовжує серйозно готувати теоретичне обґрунтування своєї творчості. У 1927 році створює балет «Сталь». Намагається знайти композитора, у лютому 1927 року, звертається до Сергія Прокоф'єва (невдало). Але в грудні 1927 року композитор Олександр Мосолов представляє увертюру цього балету (Завод)

З 1928 року Інна Чернецька працює педагогинею-режисеркою у Большому театрі.

У 1929 році починається боротьба зі студійним танцювальним рухом. У Чернецької відбирають приміщення студії, її квартиру на Арбаті ущільнюють, до неї приставляють сусідку стукачку. У 1933 році помирає Анатолій Луначарський. Чернецька працює в Московському державному єврейському театрі (ДОРЄТ), пізніше переходить на роботу постановником танців до Костянтина Стніславського в Московській консерваторії

Після німецько-радянської війни продовжує викладати в Московській консерваторії.

Праці

Основные элементы искусства танца (методические указания для руководителей танцевальных кружков). Всесоюзный комитет по делам искусств при СНК СССР. Всесоюзный дом народного творчества им. Н. К. Крупской. Музкомбинат. М.: Типография «Красный воин», 1937.

Посилання І. С. Чернецька в енциклопедії балету

Примітки