Вселе́нські собо́ри (, ) — збори переважно єпископату християнської церкви в її вселенській повноті, на яких обговорюються питання і виносяться рішення доктринального (догматичного), церковно-політичного та судово-дисциплінарного характерів.
Перелік соборів Визнаються усіма церквами: І Вселенський (Нікейський) собор (325): прийнято Символ віри, засуджено аріанство, визначено дату Пасхи ІІ Вселенський (Константинопольський) собор (381): повторно засуджено аріанство, засуджено аполінаризм та македоніанство, доповнено Нікейський символ віри, формулюється віровчення про Святу Трійцю, визнається божественність Святого Духа
Визнаються православними, католиками та усіма, окрім Ассирійської, дохалкедонськими церквами: ІІІ Вселенський (Ефеський) собор (431): засуджено несторіанство Визнаються православними та католиками: IV Вселенський (Халкедонський) собор (451): засуджено монофізитство V Вселенський (ІІ Константинопольський) собор (553): засуджено вчення Орігена про апокатастасис, а також твори Дідіма Сліпого та Феодора Мопсуестійського VI Вселенський (ІІІ Константинопольський) собор (680–681): засуджено монофелітство VII Вселенський (ІІ Нікейський) собор (787): засуджено іконоборство
Православні визнають рішення таких соборів, але не визнають їх вселенськими (це можна зробити лише на наступному вселенському соборі), хоч вони де-факто були саме такими: VIII. Софійський собор (879–880): засудив нововведення латинян в Західній церкві з точки зору православних IX. П'ятий Константинопольський собор: підтвердив ісихазм св. Григорія Палами (1341–1351)
Визнаються лише Католицькою церквою: VIII Вселенський (IV Константинопольський) собор (869–870) ІХ Вселенський (Латеранський) собор (1123) Х Вселенський (ІІ Латеранський) собор (1139) ХІ Вселенський (ІІІ Латеранський) собор (1179) ХІІ Вселенський (IV Латеранський) собор (1215) ХІІІ Вселенський (Ліонський) собор (1245) XIV Вселенський (ІІ Ліонський) собор (1274) ХV Вселенський (В'єнський) собор (1311–1312) XVI Вселенський (Констанцький) собор (1414–1418) XVII Вселенський (Флорентійський) собор (1438–1445) XVIII Вселенський (V Латеранський) собор (1512–1517) ХІХ Вселенський (Тридентський) собор (1545–1563) ХХ Вселенський (Ватиканський) собор (1869–1870) ХХІ Вселенський (ІІ Ватиканський) собор (1962–1965)
Після розколу християн на католиків і православних 1054 року вселенський собор з делегованими представниками від усіх церков світу, згідно з встановленою процедурою, ось уже як майже 1000 років не скликався. Єдиного центру вселенського собору немає. Але з 1961 року почалася організаційна робота для скликання вселенського собору. Із 15 автономних православних церков світу єдина Російська Православна Церква Московського Патріархату відмовилася.стор. 67-68 (Вселенська православ'я — Вселенські собори), «Релігієзнавчий словник», за ред. професорів А. Колодного і В. Лобовика, вид. «Четверта хвиля», м. Київ, 1996 р. ISBN 966-529-005-3
Попри це, константинопольський патріарх Варфоломій I все ж скликав Всеправославний собор на 16–17 червня 2016 року на о. Крит (Греція) . Спроба зірвати цей собор, скликаний вперше за майже 1000 років не вдалася й учасники Всеправославного собору різко засудили церкви, які не приїхали.
СоборIIIIIIIVVVIVIIРік325381431451553680787МістоНікеяКонстантинопольЕфесХалкедонКонстантинопольКонстантинопольНікеяІмператорсв. Костянтин Вел.Феодосій Вел.Феодосій МолодшийМаркіянсв. ЮстиніанКостянтин ПогонатКостянтин та ІринаПатріархсв. Митрофансвт. Григорій; Нектарійсв. Кирил Олександрійськийсв. Анатолійсв. Євтихійсв. Георгійсв. ТарасійГоловуючийЄвстафій Антиох.Мелетій Антох.; патріарх КонстантинополяКирило Олександр., Іоан Антіох.Анатолій Констант.св. Євтихій
Конст.св. Григорій
Конст.св. Тарасій
Конст.ПапаСільвестр ІДамас ІЦелестин Iсв. Лев ВеликийВигилійАгафонАдріан ІЧленів собору318150200630165170367Православні учасникиОлександр Ол-др., Осія Кордубський, Євстафій Антіох., Яків Низибійський, свт. Спиридон, свт. МиколайМелетій Антиох., наступ/ Вас. Вел. по Кесарійск. кафедрі Еладій, Григорій Ниськ., Кирило Єрусалимський, Григорій БогословМемнон Ефеський, єпископи Олександрії, Єрусалима, Палестини, ІлірикаАнатолій КП, МаксимАнтох., Ювеналій Єрус., Фаласій Каппад, легати єп. Пасхазій і Луценцій, Феодорит Кірск.Аполінарій Олександрійський, Домн Антиох.Макарій Антіох., св. Петро і Феодор, головуючі Олександр. і Єрусалим. патріархатівсв. Тарасій Констант.Проти когоАріяМакедонія, АполінаріяНесторіяЄвтихія і Діоскора«Трьох глав»МонофілітівІконоборцівКорені єресейНепримиренність юдео-гностичної свідомості з таїнством БоговтіленняАріанствотвори Феодора Мопсуетського і Діодора ТарсійськогоДеякі місця у творах свт. Кирила, свт. Афанасія ОлександрійськихМісцятворів Феодорита Кірського, посл. Іви Едеського до Персу, творіння Феодора Мопсуетск.Прагнення імп. Іраклія за допоми монофілітства досягти унії з монофізитамиІконоборчі і павліканські погляди імп. Лева Ісаврянина (717—741)ЄресіОмоусіос Сина з Отцем, «Син Божий — витвір і творіння; був час, коли Сина не було; Син змінюється за Своєю сутністю»Аполінарій: «Місце людського духа у Христі замінив Божественний Логос»
Македоній: «Св. Дух — творіння».«Діва Марія — Христородиця». питання з'єднання природ у ХристіЗлиття у Христі Божественної и людської природи з поглинанням останньої першою; Євтихій: «Після Втілення поклоняюсь одній природі Бога воплотившого»Пронесторіанські погляди; осудження III Всел. Соб., хули на свт. Кирила ОлександрійськогоУ Христі одна воля і одна Божественна діяІконошанування — ідолослужіння. Неописаність Христа.Прихильники єресіархаЄвсевій Нікомидійський, Феона Мармарійський, Секунд Птолемаїдськийпресв. Лампон, Іоан Антиох., представник імператора Кандідіанаміністр Хрисафій при дворі безвладного імп. ФеодосіяФакунд Герміанський (Африка) — «На захист трьох глав»; західні і африканські єпископи і пресвітериімп. Іраклій, Кир Олександр., патріархи Констант.: Сергій, Пір, Павло, Петро; папа Гонорій; Макарій Антиох., монах ПоліхронійКостянтин КопронімВикривачі єресіархаОлександр Олександрійський, Осія КордубськийМелетій Антіохійський, Григорій НисськийПрокл Констант., Євсевій Дорилійський; свт. Кирило ОлександрійськийЄвсевій Дорилійський — 448г. — Єп. собор; Флавіан Констант., св. Лев Великийімп. св. Юстиніан, отці соборусв. Софроній Єрусалимський, св. Максим Сповідник, св. папа Мартинпрп. Іоан Дамаскін, папи Григорій II, Григорій IIIПостанови собору1-ша частина Символ Віри (1-7 члени), святкування Пасхи, проти целібату8-12 чл. Символу Віри; про переваги Константинт. Єпископа«Божественна і людська природа у Христі з'єднана нероздільно і незлитно». Повалення Несторія. Заборона складати новий Символ віриВ одному лиці Христа дві природи — Божественна і людська — з'єдналися незлитно, незмінно, нероздільно, нерозлучноАнафематствування Феодора Мопсуестського і Орігена, «Послання» Іви і деяких місць з творіння Феодорита Кирського«У Христі два хотіння, дві волі з'єднані нероздільно, незмінно, нерозлучно, незлитно; Його людська воля підпорядковується Божественній»«Честь, яка віддається іконам, відноситься до її першообразу, і ті хто поклоняється іконі поклоняється іпостасі зображеного на ній»Правила207830 102 10222Події після соборуГоніння імп. Констанція (336-61) на свт. Афанасія Олександр. і папу Ліверія. Юліан Відступник (361-63). 358г. — собор в Анкирі — утвердження Василієм Анкірським і ін.. виникнення аполінаріанства (з 352г.)395 — розділення Імперії на Західну (імп. Гонорій) і Східну (імп. Аркадій) частини«Собор відступлення» під початком ІоанаАнтиох.; скинення свт. Кирила і Мемнона Ефеського. Прп. Далмат виходить із затвору підтримати православних в Конст. Підступ вельможі Іринея; висновок Кирила, Мемнона і Несторія. Єп. засідання в ХалкедоніІмп. Василиск (476-7) видає енцикліон з анафемою Собору; імп. Зенон (477-91) видає двозначний «Енотикон»; імп. Анастасій (491—518) вводить в Трисвяте " Розіпнися за нас ". Опозиція монофізитів у Палестині, Єгипті, Антиохії (монах Петро Гнафевс)615г. — облога Константинополя персами691г. — при імп. Юстиніані II Трульский (Пято-Шостий) Собор в Констан.. Голова — патріарх Кпля Павло, всього 213 отців. складено 102 правила.813-43 — другий період іконоборства. 802 — скинення Ірини. Іконоборці імп. Лев Вірменин (813—820), імп. Феофіл (+842), патр. Іоан ГраматикДоповнення321г. — собор в Олександрії, який відлучив Арія. Помісні Собори: 314 — Анкір., 315 — Неокесар., 340 — Гангрський., 341 — Антіох., 364 — Лаодикіийський, 347 — СардикійськийПитання по Антіохійській кафедрі. Свт. Григорій Богословом залишає Конст. кафедру. Помісні Собори: 418 — Карфагенський, 394 — КонстантинопольськийНесторій засуджений на помісному соборі в Римі 430 р. 12 анафематизмів свт. Кирила. 482-Енотикон449 р. — «розбійницький собор» в Ефесі, голова– Діоскур Олександр; скинено Флавіана і Євсевія, анафематство Іви Едеського; вбивство Протерія Олександр., >>Тимофій Елур544 р. — наказ імп. з анафемою трьох авторів. Суперечка про «три глави». Протест Африканських і Зх. єпп. Згода папи. Протест рим. дияк. Рустика і Севастіана. Собори в Ілірику і Африці проти папи. 551 новий указІмп. Іраклій 638 р. — «Екфесіс», імп. Констанс II — «Типос»; 648 р. — Латеранський собор — засудив монофелітство; 653 р. — арешт папи Мартина, заслання в Херсонес, а прп. Максима –у Фракію.754 р. — іконоборчий собор. Вигнання імп. Львом Ісаврянинів патр. Германа і поставлення патр. іконоб. Анастасія. 727 р. — папа Гонорій скликує собор в Риме проти іконоборців
Примітки
Джерела Павленко П. Ю. Вселенські собори // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вселенські_собори «Релігієзнавчий словник», за ред. професорів А. Колодного і В. Лобовика, вид. «Четверта хвиля», м. Київ, 1996 р. — ISBN 966-529-005-3.
Література М. Г. Капітоненко. Вселенські собори // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання Ватиканські собори ; Вселенські собори // Українська Релігієзнавча Енциклопедія Вселенські собори //
Святой и Великий Собор — 2016