Порт Майо () — станція лінії 1 Паризького метрополітену, розташована на межі XVI і XVII округів Парижа. Назву отримала від однойменної площі на кордоні Парижа, що утворилася в результаті ліквідації воріт Майо після демонтажу Тьєрського муру. На станції заставлено тактильне покриття. На станції встановлені автоматичні платформні ворота.

Історія

Історично станція «Порт Майо» була кінцевою станцією першої ділянки Паризького метрополітену Порт Майо — Порт де Венсен, що відкрилася 19 липня 1900 року. Для оберту поїздів була споруджена розворотна петля з двома бічними платформами, що збереглися до наших днів. У 1930-х роках, у зв'язку з продовженням лінії 1, було прийнято рішення про перенесення станції «Порт Майо» на трасу нової споруджуваної ділянки до Пон де Нейї. В результаті 15 листопада 1936 року відкрився новий зал станції, за яким був споруджений пункт технічного обслуговування, а вже через кілька місяців було запущено ділянку в передмістя Парижа. Нова станція була розрахована на прийом семивагонних складів, що в Паризькому метро так і не було реалізовано (максимальне число вагонів у паризьких метропоїздах, як раз на лініях 1, 4 і 14, становить 6).Hardy, B. Paris Metro Handbook, 3rd edition, Capital Transport Publishing, 1999., хоча платформи лінії 14 завдовжки 120,5 м були спроектовані для восьмивагонних поїздів. Стара станція в 1992 році була перетворена в зону технічного обслуговування, а в 2007 році на її коліях відкрилося нове ательє для складів MP 05. З 1988 року діє перехід на станцію Нейї — Порт Майо лінії C RER. Пасажиропотік по станції за входом в 2012 році, за даними RATP, склав 8913838 осібEntrants annuels provenant de l'extérieur de la station (voie publique, correspondances bus, réseau SNCF, etc.) , sur le site data.ratp.fr. Consulté le 19 décembre 2013.. У 2013 році цей показник виріс до 8998134 пасажирів (23 місце за рівнем вхідного пасажиропотоку в Паризькому метро)Trafic annuel entrant par station (2013) , sur le site data.ratp.fr, consulté le 31 août 2014..

Перспективи Планується будівництво переходу на майбутню станцію Нейї — Порт Майо лінії E RER в рамках продовження її центральної ділянки.Présentation sur le site officiel du prolongement à l'ouest , consulté le 26 juin 2012

Колійний розвиток

На захід від станції закінчується колійний розвиток пункту відстою і технічного обслуговування, побудованого в 1936 році при реконструкції станції. Цей пункт займає середні колії між головними коліями більшої частини перегону Ле Саблон — Порт Майо, однак при цьому його колійний розвиток продовжується і в станційному залі. Примикання колій ательє Майо (колишньої розворотної петлі) знаходиться посередині перегону Порт Майо — Аржантін.

Галерея

Примітки