Вікторія Олександрівна Радунська (. 18 липня 1937) — радянська і російська акторка театру і кіно. заслужена артистка Росії (2018)Указ Президента Російської Федерації від 10 вересня 2018 року № 513 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації».
Біографія Народилася 18 липня 1937 року в Москві. Батьки Олександр Іванович Радунський і Зінаїда Михайлівна Вяземська були артистами Великого театру. У 1955 році Вікторія Радунська закінчила хореографічне училище при Великому театрі. В 1956 році стала артисткою балету Великого театру, але танцювала в ньому лише один сезон. У 1957 році за пропозицією Ролана Бикова перейшла в Московський ТЮГ. У 1962—1964 роках була провідною акторкою театру пантоміми «Ектемім».
Після закриття театру пантоміми в 1964 році увійшла в штат Театру-студії кіноактора, де в основному займалася озвучуванням. У 1966 році була прийнята в трупу театру на Таганці. У 1993 році після розділу театру залишилася в «Співдружність акторів Таганки» під керівництвом Миколи Губенко.
Дебютувала у кіно в 1956 році в головній ролі у фільмі «Моя дочка», де зіграла юну артистку балету Світлану. Активно знімалася до середини 1960-х років. Після переходу в театр на Таганці кінематограф відійшов на другий план. У 2000-і знялася в декількох телесеріалах. Родина
Дід — артист цирку Іван Семенович Радунський (клоун Бім) (1872—1955). Батько — соліст балету Великого театру Олександр Іванович Радунський (1912—1982), заслужений діяч мистецтв Російської РФСР. Мати — артистка Великого театру Зінаїда Михайлівна Вяземська. Чоловік — актор Валентин Григорович Грачов (1940—1995). Шлюб тривав з 1963 року до початку 1980-х років. Донька — Юлія (нар. 1968), редактор телеканалу «Ностальгія». Троє онуків (молодша внучка — Олександра).
Творчість
Роботи в театрі
Московський ТЮГ
«Капітанська дочка» — Маша «Трьох мушкетерів» — служниця Міледі «Зайка-зазнайка» — Зайчиха
Театр на Таганці
«Добра людина із Сезуана» (реж. Ю. Любимов) — невістка, племінниця «Життя Галілея» (Б. Брехт, реж. Ю. Любимов) — Великий герцог Флоренції «Тартюф» (Ж. Б. Мольєр, реж. Ю. Любимов) — Форина «Дерев'яні коні» (Ф. Абрамов, реж. Ю. Любимов) — Онисія «Будинок на набережній» (Ю. Трифонов, реж. Ю. Любимов) — баба Ніка «А зорі тут тихі…» (Б. Васильєв, реж. Ю. Любимов) — Кір'янова «Гамлет» (У. Шекспір, реж. Ю. Любимов) — акторка «Злочин і покарання» (Ф. Достоєвський, реж. Ю. Любимов) — Амалія Іванівна
Співдружність акторів Таганки
«Вороги» — Поліна Дмитрівна «Чайка» — Поліна Андріївна «Міс та мафія» — Пантеліївна «Картини московського життя, або Одруження Бальзамінова» — Павла Петрівна Бальзамінова
Фільмографія
Акторка — Моя дочка — Світлана — Важке щастя — дівчина, наречена Агафона — Вітер — наречена — В єдиному строю («Вітер зі Сходу»; СРСР, Китай) — Галя — Мертві душі — губернаторська дочка — Альошкіне полювання — мама Вовки — Айболит-66 — комік, розбійник — Бережись автомобіля — криміналістка Таня — Прощавай — епізод — Срібні труби — співробітниця редакції — У війни не жіноче обличчя — Повернення Мухтара (14-я серія «Приватні сищики») — Максимова — — Кулагін та партнери — Хто в домі господар? (135-я серія «Зануда») — Ганна
Озвучення
— Жандарм із Сен-Тропе (; Італія, Франція) — багатоголосий закадровий переклад 1990-х років — В одному південному місті (Азербайджанфільм) — Рена (роль Нателли Адигезалової) — Вбивство в «Східному експресі» (англ. Murder on the Orient Express; Велика Британія) — Гаррієт Беллинда Хаббард (роль Лорен Беколл) — Дівчина з обкладинки (англ. Covergirl; Канада) — Детективи Агати Крісті: Загадка мерця (США) — Іствікські відьми (англ. The Witches of Eastwick; США) — Китаєць (; Іспанія, Франція) — Остаточний аналіз (англ. Final Analysis; США) — Бродяга (англ. Maverick; США) — Смертельна зброя 4 (англ. Lethal Weapon 4; США) — Шоколад (англ. Chocolat; Велика Британія, США) — Арманда Вуазен (роль Джуді Денч) - День народження Аліси (Росія, анімаційний) - старенька у вікні — Ку! Кін-дза-дза (Росія, анімаційний) — старенька в планетарії
Примітки
Посилання
Вікторія Олександрівна Радунська на сайті театру " Співдружність акторів Таганки Вікторія Радунська: Ні про що не шкодую! (Журнал «ЛІНІЯ», додаток до журналу «Балет» № 4-5, 2011 рік) Вікторія Радунська. Біографія на сайті Олексія Тремасова. Viktoriya Radunskaya — IMDb.