Остеопороз — системне захворювання скелета, яке характеризується зниженням кісткової маси в одиниці об'єму та порушенням мікроархітектури кісткової тканини, що призводить до підвищення крихкості кісток та високого ризику їх переломів. Висока смертність (від 14 до 58 %) в перший рік після перелому шийки стегна внаслідок остеопорозу і абсолютна непомітність та безболісність патологічних змін дозволяють називати захворювання «тихим вбивцею». 20 жовтня відзначається .
Актуальність В останні десятиріччя проблема остеопорозу набула особливого значення внаслідок двох тісно пов'язаних демографічних процесів: різкого збільшення в популяції кількості людей літнього й старечого віку, зокрема жінок у постменопаузальному періоді життяПоворознюк В. В., 2000; Riggs В. L., Melton L., 1986. Приблизно у кожної третьої жінки після 65 років спостерігається як мінімум один перелом кістокKanis J. A., 1993. Остеопоротичні переломи істотно впливають на захворюваність і смертність. Переломи стегнової кістки призводять до зниження очікуваної середньої тривалості життя на 12-15 %Lees В. et al., 1993. Після такого перелому до 20 % хворих помирають протягом перших 6 місяців, близько 50 % пацієнтів не можуть пересуватися без сторонньої допомоги, а третина втрачає здатність до самообслуговування. Проведені нами дослідження показали, що летальність серед хворих із остеопоротичними переломами проксимального відділу стегнової кістки склала протягом двох років 18,6 %Поворознюк В. В., Форосенко В. С., 2004; 47 % хворих із зазначеної групи померло протягом перших 6 місяців після виникнення перелому. Сумарний ризик остеопоротичних переломів у віці 50 років становить 39,7 % для жінок та 13,1 % — для чоловіківKanis J. A.,Pitf F. A., 1992.
Найчастіше остеопороз уражає жінок, що пов'язано з дефіцитом естрогенів у постменопаузі, нижчим піком кісткової маси порівняно з чоловіками тощо. Остеопороз уражає від третини до половини всіх жінок у постменопаузальному періоді. Втрата кісткової маси розпочинається в жінок приблизно з 35-40 років і становить 0,5-1 % на рік; з настанням менопаузи, а також в перші 3-5 років постменопаузи цей показник зростає до 3-7 % на рікПоворознюк В. В., 1998. Отже, у перші роки постменопаузи жінка може втратити до 9-35 % кісткової маси.
У чотирьох із 10 жінок може бути один або більше переломів внаслідок остеопорозу протягом життя. Для порівняння, ризик розвитку інших поширених захворювань серед жінок віком 50 років становить: для раку молочної залози — 9 %, серцево-судинної патології — 40 %. Дані ВООЗ свідчать про те, що кількість ліжко-днів на рік для жінок у постменопаузальному періоді з остеопоротичними переломами проксимального відділу стегнової кістки перевищує даний показник для таких захворювань, як рак молочної залози, гострий інфаркт міокарда, хронічні захворювання легень, цукровий діабет та ін. Летальність внаслідок ускладнень, зумовлених остеопоротичними переломами, в популяції білих жінок 50 років та старше становить 2,8 %, що відповідає показникові летальності від злоякісних пухлин молочної залози. Разом з тим, ризик перелому стегнової кістки дорівнює об'єднаному ризику раку молочної залози, раку матки та раку яєчників.
Захворюваність в Україні За результатами досліджень структурно-функціонального стану кісткової тканини в жінок віком 20-89 років остеопороз виявили: у 13 % жінок — у віковій групі 50-59 років, у 25 % — у групі 60-69 років, у 50 % — у групі 70-79 років і в 53 % — у групі 80-89 років.
Загальна передбачувана кількість жінок України, які хворіють на остеопороз, становить 3 005 тис., або 11,8 % від усього жіночого населення. Згідно з отриманими даними суттєве збільшення кількості жінок з остеопорозом спостерігають у віковій групі 50-59 років — 387,0 тис.; у старших вікових групах цей показник зростає (60-69 років — 754,2 тис.; 70-79 років — 1235 тис.) аж до вікової групи 80 років і старше. Зниження показника в останній групі зумовлене зменшенням її кількісного складу.
Отримані результати свідчать про те, що остеопороз у нашій державі набуває характеру непередбачуваної за своїми масштабами епідемії, запобігти якій можливо за умови створення загальнодержавної програми діагностики, профілактики і лікування даного захворювання та його грізних ускладнень.
Причини захворювання
Організму для підтримки нормальної роботи всіх систем постійно потрібні мінеральні речовини. Кісткова тканина — щось на зразок складу, в якому зберігається «недоторканний запас» мінеральних речовин. Коли їх у їжі не вистачає, організм запозичує їх у кісток. Постійне запозичення призводить до того, що кістки стають крихкими, порожнистими та менш щільними, відбувається втрата кісткової тканини, зменшення її маси й у результаті — остеопороз — підвищена крихкість кісток через нестачу в них кальцію.
Пікова кісткова маса, досягнута в дитинстві та підлітковому віці, є одним із основних факторів, що визначають ризик розвитку остеопорозу та переломів. Генетичний потенціал, стать, етнічне походження, харчові фактори, такі як споживання кальцію та вітаміну D, моделі росту та фізична активність впливають на нарощування мінеральних речовин у кістках у дитинстві та визначають пік кісткової маси. Рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження, проведені за участю здорових дітей, які споживають кількість кальцію з їжею відповідно до рекомендацій США, показують, що кісткову масу можна збільшити за допомогою добавок кальцію.
Виділяють дві групи чинників ризику для жінок: традиційні й сучасні. Традиційно розвиткові остеопорозу сприяє зниження з віком (а особливо в період менопаузи) виробництва жіночого гормону — естрогену, який уповільнює зменшення маси кісткової тканини, її розрідження. Другим чинником є виснаження внутрішніх запасів кальцію в період вагітності й годування грудьми.
Сучасними передумовами виникнення остеопорозу є дієти для схуднення, гіподинамія (малорухливий спосіб життя жінок XXI століття), тривале лікування препаратами кортикостероїдних гормонів (преднізолон, триамсинолон, полькортолон і ін.), паління, яке все частіше стає шкідливою звичкою жінок. Також формування неправильних стереотипів харчування — споживання великої кількості рафінованих продуктів й ігнорування продуктів з високим вмістом кальцію. Це підвищує ризик захворюваності на остеопороз для більшості жінок.Всеукраїнський суспільно-політичний тижневик «Україна і світ»; Мар'яна Закусило «Хвороба, яку складно визначити»;
Остеопороз — суттєва загроза і для чоловіків. Наразі доведено, що зниження рівня тестостерону в чоловіків літнього та старечого віку (за термінологією зарубіжних дослідників — Partial Androgenic Deficiency Ageing Male, PADAM) призводить до зменшення кісткової маси та розвитку остеопорозу й остеопенії. Показники летальності серед чоловіків при переломах шийки стегнової кістки є вищими, ніж у жінок.
Класифікація
Згідно з класифікацією виділяють первинний і вторинний остеопороз.
Первинний Термін «первинний» застосовують до тих пацієнтів, у яких остеопороз розвивається внаслідок причин, пов'язаних з менопаузою й старінням.
Вторинний Якщо остеопороз виникає внаслідок основного захворювання, його трактують як вторинний. Як правило, вторинні форми остеопорозу класифікують відповідно до наступних причин: Ендокринні порушення (гіпертиреоз, гіперкортицизм, цукровий діабет, гіпогонадизм, гіперпаратиреоз, захворювання гіпофіза). Призначення лікарських засобів (глюкокортикоїди, гепарин, метотрексат, препарати літію, антациди). Захворювання органів травлення (гастроектомія, запальні захворювання кишечнику, синдром мальабсорбції, захворювання гепатобіліарної системи). Захворювання нирок (хронічна ниркова недостатність, нирковий канальцевий ацидоз, синдром Фанконі). Захворювання крові (лейкоз, лімфоми, системний мастоцитоз, мієломна хвороба, таласемія та інші анемії, хвороба Гоше). Захворювання сполучної тканини (недосконалий остеогенез, синдром Елерса-Данлоса, синдром Морфана, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак). Інші причини: вагітність та лактація, іммобілізація, злоякісні новоутворення, нервово-психічна анорексія, зловживання алкоголем, гіперфосфатемія, синдром Рейлі-Дея.Медицинский портал «Здоров'я України», «Вториний остеопороз — це мультидисциплінарна проблема сучасної медицини», Наталія Поліщук, м. Київ
Клінічні прояви До перших ознак захворювання відноситься біль у ділянці хребта, який локалізується в грудному та поперековому відділах. Характер болю малоінтенсивний, і проявляється виразніше після підняття тяжкості. На зміну структури кісткової тканини вказує зменшення зросту людини, зміну її постави, виникнення малорухливості хребта. Через значне «просідання» тіл хребців формується «горб».
Основна ознака остеопорозу — перелом. Нерідко він супроводжується стертою симптоматикою. Особливу небезпеку для здоров'я та життя становить перелом шийки стегна, який часто закінчується смертю через пневмонію, тромботичні ускладнення. Неодноразові переломи стають причиною болю, малорухливості, зниження сили, порушення функції кінцівки. Людина не здатна обслуговувати себе, виконувати гігієнічні маніпуляції. У 40 % випадків остеопороз закінчується інвалідизацією.
Ускладнення Останні дослідження свідчать про те, що остеопороз і атеросклероз є взаємопов'язаними процесами. Було встановлено, що порушення кальцієвого обміну в кістковій тканині безумовно посилюють перебіг атеросклерозу й підвищують ризик його подальших ускладнень. Інші дослідження показують, що при зниженні мінеральної щільності кісткової тканини збільшується відкладення кальцію в коронарних артеріях. Кальцій разом із різними жирами утворює атеросклерозну бляшку, яка через надлишок холестерину в крові відкладається на внутрішній стінці артерії й закупорює її. Це робить артерію менш еластичною, що призводить до утворення тромбів і порушення кровообігу, внаслідок чого людина зазнає інсульту або інфаркту. Щоб уникнути негативних наслідків остеопорозу (таких, як атеросклероз), слід знати все про хворобу та способи її профілактики.
Сучасні методики діагностики Серед багатьох чинників, що мають значення в розвитку порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини й розвитку остеопорозу важливими є особливості будови тіла людини.
За результатами дослідження, у жінок віком 50—89 років, які мали порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини (остеопенія, остеопороз), були ймовірно зменшені такі антропометричні показники, як зріст, довжина голови (тільки у віковій групі 70 — 89 років), діаметр плеча, обхват грудної клітки . Зменшення довжини лопатки та збільшення довжини шиї спостерігалося в групі 50 — 89 років та 50 — 69 років. Крім того, в цих групах у жінок з нормальним структурно-функціональним станом кісткової тканини спостерігали зменшення антропометричних показників, які характеризують особливості жирового обміну (товщина складки на спині, товщина складки на плечі, товщина складки на животі, товщина складки на стегні, товщина складки на гомілці). Такі показники, як довжина стегна, довжина гомілки, обхват плеча, ширина плеча, обхват широкої частини передпліччя, діаметр гомілки, ширина ступні, поперечний діаметр грудної клітки, тазовий діаметр, мали тенденцію до зниження у хворих з остеопорозом.
Для пацієнток з остеопоротичними переломами порівняно з пацієнтками без них характерним було вірогідне зниження таких антропометричних показників, як довжина стегна, обхват кисті, обхват вузької частини гомілки, висоти обличчя.