Єхиднаедр () — остання зірчаста форма ікосаедра, також називають повною або завершальною формою ікосаедра, так як вона включає в себе всі осередки зірчастої діаграми ікосаедра.
Вперше єхиднаедр був описаний Максом Брюкнером в 1900 році. Назву єхиднаедру дав Ендрю Х'юм, спираючись на те, що його тілесні кути при вершинах малі і це робить його схожим на колючого їжака або єхидну.
Посилання Brückner, Max (1900). Vielecke und Vielflache: Theorie und Geschichte . Leipzig: B.G. Treubner. . WorldCat English: Polygons and Polyhedra: Theory and History. Photographs of models: Tafel VIII (Plate VIII), etc. High res. scans. A. H. Wheeler, Certain forms of the icosahedron and a method for deriving and designating higher polyhedra, Proc. Internat. Math. Congress, Toronto, 1924, Vol. 1, pp 701—708 H.S.M. Coxeter, Regular Polytopes, (3rd edition, 1973), Dover edition, , 3.6 6.2 Stellating the Platonic solids, pp. 96–104 (1st Edn University of Toronto (1938)) Wenninger, Magnus J., Polyhedron models; Cambridge University Press, 1st Edn (1983), Ppbk (2003). . (Model 42, p 65, Final stellation of the icosahedron)
Jenkins, Gerald, and Magdalen Bear. The Final Stellation of the Icosahedron: An Advanced Mathematical Model to Cut Out and Glue Together. Norfolk, England: Tarquin Publications, 1985. .