Русте́м Енве́рович Умє́ров (; нар. 19 квітня 1982 року, Самарканд, Узбецька РСР) — український політичний і державний діяч та підприємець. Голова Служби зовнішньої розвідки України з 3 серпня 2026. Секретар Ради національної безпеки і оборони України з 18 липня 2025 року до 3 серпня 2026. Міністр оборони України з 6 вересня 2023 до 17 липня 2025 року. Народний депутат України IX скликання від партії «Голос» та заступник керівника постійної делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи (2019—2022). Голова Фонду державного майна України (2022—2023).
Делегат Курултаю кримськотатарського народу і радник лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. Протягом 2020—2023 років був співголовою депутатського об'єднання «Кримська платформа» у Верховній Раді. Ініціатор законопроєкту про скасування вільної економічної зони «Крим».
2013 — став співзасновником і виконавчим директором компанії ASTEM Foundation, одного із донорів програми Ukrainian Emerging Leaders Стенфордського університету для підготовки українських політичних та громадських діячів, юристів і підприємців.
До приходу на державну службу — підприємець та інвестор: з 2004 по 2019 рік обіймав керівні посади в технологічних та інвестиційних компаніях у високотехнологічному й інфраструктурному секторах, співзасновник інвестиційної компанії ASTEM і благодійного фонду ASTEM Foundation.
Володіє українською, кримськотатарською, англійською та турецькою мовами.
Рустем Умєров є радником лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва понад двадцять років.
За уточненими даними, народився в місті Булунгур Самаркандської області Узбецької РСР — у родині, що перебувала в депортації.
Біографія Народився 1982 року в Самарканді Узбецької РСР у родині інженерів, вихідців з Алушти (Крим, Україна). Етнічний кримський татарин. Мусульманин. За уточненими даними, народився в місті Булунгур Самаркандської області Узбецької РСР — саме туди радянська влада виселила кримськотатарські родини . Батько — Енвер Умєров, інженер-технолог. Мати — Мер'єм Умєрова, інженер-хімік. Старший брат Аслан Омєр Киримли — український політик, економіст, громадський діяч, кандидат економічних наук, підприємець, меценат.
Рід Умєрових походить з Алушти та її передмість — одного з історичних осередків кримськотатарського життя на Південному березі Криму. У XVIII столітті пращури Рустема Умєрова володіли значними наділами землі в передмістях Алушти та пасовищами на Бабуган-яйлі. Один із прадідів був імам-хатибом першої алуштинської мечеті «Ашагʼи Джамі» (Нижня мечеть) і фактично виконував роль правового консультанта громади у спадкових, майнових і сімейних справах. Інший прадід, Сеїт-Ібраїм, служив писарем в Алуштинському сільському управлінні, згодом очолив управління та був депутатом алуштинської міської управи — тобто ще до депортації 1944 року родина була частиною місцевої управлінської та духовної еліти півострова.
18 травня 1944 року сім'я Умєрових була депортована разом з кримськотатарським народом з Криму до Центральної Азії. Після 50 років у вигнанні та початку репатріації кримських татар сім'я Умєрових змогла повернутися до Криму. Після численних протестів Кримськотатарського національного руху, зокрема акцій у Москві, наприкінці 1980-х радянська влада дозволила кримським татарам повертатися до Криму. У 1991 році, у віці 9 років, Рустем Умєров разом із родиною повернувся до Криму. Перший час родина мешкала в будинку батькового брата у спецпоселенні Севастянівка — дві сімʼї у чотирьох кімнатах. Згодом Умєрови переїхали до Бахчисарая, де збудували власний будинок; батько Рустема, Енвер Умєров, звів його самотужки.
Закінчив Кримську гімназію-інтернат для обдарованих дітей Міністерства освіти і науки АР Крим. Стипендіат за «Програмою обміну майбутніх лідерів (FLEX), США». Диплом бакалавра за спеціальністю «економіка» і магістра за спеціальністю «фінанси» здобув у Національній академії управління. Будучи студентом, брав участь у різноманітних проєктах і студентських спільнотах: Канадсько-українська парламентська програма, Американо-українська програма лідерства , Європейський молодіжний парламент, Європейський студентський форум AEGEE, Саміт «Форум майбутнього», Європейська асоціація студентів-юристів.
Друга вища освіта — Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Інститут прикладного системного аналізу, за спеціальністю «Інформатика та інформаційні технології».
2019—2022 — народний депутат України від партії «Голос».
2022—2023 — голова Фонду державного майна України.
2023—2025 — міністр оборони України.
2025—2026 — Секретар Ради національної безпеки і оборони України.
З 2026 року — Голова Служби зовнішньої розвідки України.
Політична і державна діяльність
Після окупації Криму У липні 2019 року на позачергових парламентських виборах до Верховної Ради був обраний народним депутатом України від політичної партії «Голос». На виборах ішов у списку політичної партії під № 18. Секретар Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин. Заступник Керівника делегації Парламентської асамблеї Ради Європи. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Саудівською Аравією, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Туреччиною. Із грудня 2020 року — співголова депутатського об'єднання «Кримська платформа». Є членом груп дружби з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль, Китайською Народною Республікою, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, США, Японією та Канадою.
Ініціював законопроєкт щодо скасування вільної економічної зони «Крим», який 1 липня 2021 року був ухвалений Верховною Радою, а також пов'язані з ним зміни до Податкового та Митного кодексів України.
Працював над відновленням історичних та політичних прав кримських татар, лобіював ухвалення законопроєктів про корінних народів і статус кримськотатарського народу.
Разом із Мустафою Джемілєвим є співініціатором будівництва за підтримки Туреччини 1000 квартир для внутрішньо переміщених кримських татар та пільгових категорій громадян України, про будівництво яких домовилися на початку квітня 2021 року.
Рустем Умєров послідовно працював над ухваленням трьох ключових для кримських татар законодавчих актів: закону про корінні народи України, закону про статус кримськотатарського народу та змін до Конституції України в частині Розділу X (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь).
Позицію щодо води Умєров послідовно артикулював так: Росія як держава-окупант несе відповідальність за гуманітарні потреби людей у Криму згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, а питання подачі води до Криму не може бути предметом політичних перемовин.
У вересні 2021 року, після чергової хвилі репресій проти кримських татар у тимчасово окупованому Криму, а також затримання першого заступника Меджлісу кримськотатарського народу, ініціював разом із Мустафою Джемілєвим і Ахтемом Чийгозом заяву щодо «незаконного затримання першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова та інших представників кримськотатарського народу на тимчасово окупованій території Криму державою-агресором Російською Федерацією». 10 вересня 2021 року парламент ухвалив відповідну постанову 293 голосами депутатів.
За час роботи депутатом зареєстрував у співавторстві з колегами майже 100 законопроєктів. У 2020 році ініціював заяву Верховної Ради щодо нелегітимності проведення Росією загальноросійського голосування по поправках в тимчасово окупованому Криму. У травні 2020 був одним із авторів закону щодо оплати лікарняних медикам у зв'язку з COVID-19 незалежно від страхового стажу та в розмірі 100 % середньої зарплати. У вересні 2020 разом з іншими депутатами ініціював постанову до уряду щодо перерозподілу грошей з Фонду боротьби з COVID-19 на забезпечення безпечного навчального процесу і якісної освіти в умовах карантину. Один із авторів законопроєкту, який встановлює процедуру визнання особою без громадянства.
У співавторстві з Рустемом Умєровим подано до парламенту та ухвалено законопроєкт, який звільняє внутрішньо переміщених осіб від сплати туристичного збору за проживання у тимчасових помешканнях.
Міжнародна діяльність Рустем Умєров — заступник керівника Постійної делегації Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Саудівська Аравія, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Турецькою Республікою. У червні 2021 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про порушення прав кримських татар на півострові.
У травні 2020 року Рустем Умєров ініціював звернення Верховної Ради щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу та засудження порушень прав і свобод кримських татар Росією до ООН, Європейського Парламенту, парламентських асамблей Ради Європи, ОБСЄ, НАТО, Організації чорноморського економічного співробітництва, урядів та парламентів держав світу. Звернення підтримали 310 депутатів.
У січні 2021 у складі делегації на зимовій сесії ПАРЄ він порушив проблему порушення прав українців та кримських татар в Криму з боку російських окупантів, зокрема про додаткові перевірки з боку окупаційної адміністрації, репресії, незаконні вироки та ненадання медичної допомоги. Також порушував питання примусової вакцинації Росією українських громадян в Криму своєю вакциною, яка не пройшла третю стадію клінічних випробувань.
Постійно проводить зустрічі із міжнародними партнерами з метою інформування про системні порушення прав людини, у тому числі кримських татар у тимчасово окупованому Криму.
Деокупація Криму, створення Кримської платформи та захист прав кримських татар У грудні 2020 року у Верховній Раді створили міжфракційне об'єднання «Кримська платформа». Рустем Умєров був обраний співголовою об'єднання разом із Мустафою Джемілєвим Ахтемом Чийгозом, Єлизаветою Ясько та Вадимом Галайчуком. Мета об'єднання — формування та реалізація парламентського треку в рамках єдиної державної стратегії деокупації та реінтеграції Криму, створення міжпарламентської асамблеї з метою адвокації питання відновлення контролю над частинами Чорного й Азовського морів. До цього президент України Володимир Зеленський ініціював створення нового переговорного майданчика «Кримська платформа» для координування міжнародних зусиль для захисту прав кримчан та деокупації півострова.
Перший установчий саміт Кримської платформи відбувся в Києві 23 серпня 2021 року. У саміті взяли участь представники 46 країн та міжнародних організацій. За його підсумками підписано «Кримську декларацію». Міжфракційне об'єднання «Кримська платформа» розробляє близько 20 законопроєктів, що стосуються тимчасово анексованого півострова, зокрема, про статус кримськотатарського народу, про внесення змін до Конституції України в частині питань Криму. Також є ідеї законопроєктів про політв'язнів, про санкції.
Рустем Умєров постійно комунікує із державними органами України в питаннях обміну кримських політв'язнів та військовополонених. У 2017 році Рустем Умєров сприяв звільненню двох політв'язнів Кремля — кримських татар Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова. Ахтем Чийгоз — заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, засуджений окупаційною владою у так званій «справі 26 лютого»; Ільмі Умеров — заступник голови Меджлісу, засуджений за публічні заклики до порушення «територіальної цілісності РФ», тобто фактично за твердження про належність Криму Україні. Звільнення 2017 року відбулося за посередництва Президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана і стало першим і єдиним обміном полоненими за період з 2014 до 2019 року. Саме цей досвід — робота через регіональних посередників, передусім Туреччину та країни Затоки, — став основою всієї подальшої переговорної практики Умєрова після 2022 року. У 2020 році з трибуни Верховної Ради виступив з ініціативою стосовно утворення Міжвідомчого координаційного центру, який зосередиться виключно на питанні звільнення українських політв'язнів.